Відмінності між версіями «Керез»
| Рядок 14: | Рядок 14: | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Словник 1.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Словник 1.jpg|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Словник 2.jpg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
Версія за 17:37, 11 листопада 2021
Ке́рез, пред. 1) Черезъ. Москаль... пошов навпрямець керез став. Рудч. Утоптав стежечку керез тещин двуір. Чуб. 2) Изъ-за. Керез тебе, жено, своїх будем страхати.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках Серед фольклорних записів Лесі Українки є весільна пісня "Ой, ти, мать моя" зі словами Потеряв коня вороненького керез ту дівчину молодейкую. Потеряв коня ще й сіделечко керез ту дівчину моє сердечко. Потеряв коня ще й подушечку керез ту дівчину люблю душечку".
Прийменник керез поширений у північних говірках української мови. Його поряд з перез і через згадує, з поміткою малоросійське, у своєму словнику Володимир Даль. "Дощ ішов керез стелю" - казали в київських Борисполі і Мартусівці.
Прийменник керез є ще одним прикладом збереження в нашому краї частини праслов'янської мовної спадщини.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
https://budiaczyszcze.livejournal.com/74164.html
