Відмінності між версіями «Керез»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 13: Рядок 13:
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Словник 1.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  

Версія за 17:33, 11 листопада 2021

Ке́рез, пред. 1) Черезъ. Москаль... пошов навпрямець керез став. Рудч. Утоптав стежечку керез тещин двуір. Чуб. 2) Изъ-за. Керез тебе, жено, своїх будем страхати.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках Серед фольклорних записів Лесі Українки є весільна пісня "Ой, ти, мать моя" зі словами Потеряв коня вороненького керез ту дівчину молодейкую. Потеряв коня ще й сіделечко керез ту дівчину моє сердечко. Потеряв коня ще й подушечку керез ту дівчину люблю душечку".

Прийменник керез поширений у північних говірках української мови. Його поряд з перез і через згадує, з поміткою малоросійське, у своєму словнику Володимир Даль. "Дощ ішов керез стелю" - казали в київських Борисполі і Мартусівці.

Прийменник керез є ще одним прикладом збереження в нашому краї частини праслов'янської мовної спадщини.

Ілюстрації

Словник 1.jpg Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

https://budiaczyszcze.livejournal.com/74164.html

Зовнішні посилання