Відмінності між версіями «Цапиний»
| Рядок 15: | Рядок 15: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1625707191_33-funart-pro-p-kozel-otpushcheniya-zhivotnie-krasivo-foto-38.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1625707191_33-funart-pro-p-kozel-otpushcheniya-zhivotnie-krasivo-foto-38.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:кщыеровы.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:кщыеровы.jpg|x140px]] | ||
| − | |||
|} | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | [https://www.youtube.com/watch?v=YI4hzzepEcI&t=12s&ab_channel=EpicVirals Цапині падіння] | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 180. | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | [http://sum.in.ua/s/capynyj Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 180.] | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]] | ||
| − | [[Категорія:Слова | + | [[Категорія:Слова 2021 року]] |
Версія за 14:38, 11 листопада 2021
Цапиний, -а, -е. Козлиный. Ой у тебе, вражий діду, цапиная борода. Нп. Ріжки цапині. Г.-Арт. (О. 1861. ІІІ. 104). Цапиний голосок. Кв.
Зміст
Сучасні словники
ЦАПИ́НИЙ, а, е. Прикм. до цап. Увійшли несміливо якісь два столяри, старі німці в заялозених сюртуках і в таких старомодних узеньких штаненятах, що їх сухі тонкі ноги були схожі на цапині (Нечуй-Левицький, III, 1956, 245); Дослухуючись до звуків і шумів ночі, він пізнавав за дверима кроки домовика, що має цапині копита (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 17); // Вигот. з шкури цапа. Та тепер вже молоденький [козак] Коня не сідлає, А цапині постоли він На ноги взуває (Іван Манжура, Тв.. 1955, 111); // перен., розм. Такий, як у цапа. Остапові згадавсь котигорошок. — Хіба я боюсь смерті? — чув він його цапиний голос. — Зроду-звіку... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 366); Дід Прохор задоволено сміявся, по-молодецькому розправляв свої сиві кущуваті вуса, погладжував цапину борідку (Юрій Збанацький, Ліс. красуня, 1955, 18).
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 180.
Зовнішні посилання
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 180.
