Відмінності між версіями «Жезло»
(не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Жезло, -ла, '''''с. ''= '''Жезл. ''' | '''Жезло, -ла, '''''с. ''= '''Жезл. ''' | ||
[[Категорія:Же]] | [[Категорія:Же]] | ||
+ | |||
+ | [[Файл:Crown jewels Poland 2.jpg|300px|thumb|right|Королівські регалії Польщі]] | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
− | |||
− | [http://sum.in.ua/s/zhezl ''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)''] | + | <br /> |
+ | ===[http://sum.in.ua/s/zhezl '''''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)''''']=== | ||
<br /> | <br /> | ||
<br /> | <br /> | ||
Рядок 14: | Рядок 16: | ||
:І в руці — командорський жезл (Минуле українського театру, 1953, 164); <br /> | :І в руці — командорський жезл (Минуле українського театру, 1953, 164); <br /> | ||
:В самому храмі зберігалися різні дорогоцінності, жезли царів із слонової кості, багато дорогої зброї (Історія СРСР, I, 1957, 14). <br /> | :В самому храмі зберігалися різні дорогоцінності, жезли царів із слонової кості, багато дорогої зброї (Історія СРСР, I, 1957, 14). <br /> | ||
+ | <br /> | ||
+ | 2. '''Паличка в руках того, хто регулює вуличний рух.'''<br /> | ||
+ | :Аж ось і місто почалось, Дзвінки трамвайні чуть, І міліціонер жезлом Показує нам путь (Ігор Муратов, Піонер. слово, 1951, 72).<br /> | ||
+ | <br /> | ||
+ | 3. '''Залізний стрижень, який використовують для регулювання руху поїздів.'''<br /> | ||
+ | :Акіш знав, що він [Іван Іванович] поніс машиністові жезл, і це певна ознака, що зараз поїзд погуркотить зі станції в далеку дорогу (Олесь Донченко, IV, 1957, 35);<br /> | ||
+ | :Комуністична партія, як машиніст на могутньому потязі революції, від конференції [у 1922 р.] одержала жезл на дальшу путь у майбутнє (Василь Еллан, II, 1958, 276).<br /> | ||
+ | <br /> | ||
+ | ===[https://archive.org/details/UkrMalaEn/kn_04_%D0%96-%D0%99/page/n5/mode/2up '''''«Українська мала енциклопедія» — видатна пам'ятка української лексикографії / Н. О. Зубець // Культура народов Причерноморья. — Симферополь : Межвузовский центр «Крым», 2002. — № 32. — С. Библиогр.: 5 назв.''''']=== | ||
+ | <br /> | ||
+ | '''ЖЕЗЛ''' - палиця, звичайно з металю, символ влади, — його носили володарі з найдавніших часів. В Християнській Церкві жезл носять єпископи, — єпископський жезл називається іноді ПАТЕРИЦЕЮ, і означає "батьківську палицю".<br /> | ||
+ | <br /> | ||
+ | ===[http://history.org.ua/LiberUA/EtSlUkrM_1985/EtSlUkrM_1985.pdf '''''Етимологічний словник української мови. Том 2: Д–Копці - Григорій Півторак.''''']=== | ||
+ | <br /> | ||
+ | '''ЖЕЗЛ''', [жезло], ст. жезлъ (XV ст.);- р. жезл, бр. жазлӧ, др. жьзлъ, жезлъ, ч. слц. Zezlo, болг. жёзъл, м. жезол, схв. жёзло, сли. 2ёzlо;-запозичення з ста- рослов'янської мови; стсл. жьзаъ, оче- видно, споріднене з дісл. geisl «палка», двп. geisala «би», гр. хатog «палиця пастуха», гал. gaesum «важкий металь- ний спис» (Трубачев Ез.-етн. изсл. 138; Преобр. 1 224-225;B Маchek ESJC 726); зіставлялося також з лат. virga (<gi- zga) «лозина, тонка гілка» (Нirt BB 24, 258), з двн. kegil «паля; кіл» (Шанский ЭСРЯ I 5, 280;B Младенов 165; Skok III 679; Uhlenbeck PBrB 26, 300; Pedersen KZ 38, 420) ін.<br /> | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zhezl.jpg|x200px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Crown jewels Poland 2.jpg|x200px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Imапкоарпages.jpg|x200px]] |
− | + | ||
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
− | |||
− | |||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
+ | #[http://wiki.kubg.edu.ua/%C2%AB%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%8C_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%C2%BB '''''Грінченко, Борис. Словарь української мови.'''''] | ||
+ | #[http://sum.in.ua/s/zhezl '''''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''''] | ||
+ | #[https://archive.org/details/UkrMalaEn/kn_04_%D0%96-%D0%99/page/n5/mode/2up '''''«Українська мала енциклопедія» — видатна пам'ятка української лексикографії / Н. О. Зубець // Культура народов Причерноморья. — Симферополь : Межвузовский центр «Крым», 2002. — № 32. — С. Библиогр.: 5 назв.'''''] | ||
+ | #[http://history.org.ua/LiberUA/EtSlUkrM_1985/EtSlUkrM_1985.pdf '''''Етимологічний словник української мови. Том 2: Д–Копці - Григорій Півторак.'''''] | ||
− | |||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
[[Категорія:Слова 2021 року]] | [[Категорія:Слова 2021 року]] |
Поточна версія на 11:12, 11 листопада 2021
Жезло, -ла, с. = Жезл.Зміст
- 1 Сучасні словники
- 1.1 Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
- 1.2 «Українська мала енциклопедія» — видатна пам'ятка української лексикографії / Н. О. Зубець // Культура народов Причерноморья. — Симферополь : Межвузовский центр «Крым», 2002. — № 32. — С. Библиогр.: 5 назв.
- 1.3 Етимологічний словник української мови. Том 2: Д–Копці - Григорій Півторак.
- 2 Ілюстрації
- 3 Медіа
- 4 Джерела та література
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЖЕЗЛ, а, чол.
1. Особливої форми паличка, що служить символом влади, високого становища і т. ін.
- Ось уже на плечах Дон Жуана білий плащ Командора із слідами його крові.
- І в руці — командорський жезл (Минуле українського театру, 1953, 164);
- В самому храмі зберігалися різні дорогоцінності, жезли царів із слонової кості, багато дорогої зброї (Історія СРСР, I, 1957, 14).
2. Паличка в руках того, хто регулює вуличний рух.
- Аж ось і місто почалось, Дзвінки трамвайні чуть, І міліціонер жезлом Показує нам путь (Ігор Муратов, Піонер. слово, 1951, 72).
3. Залізний стрижень, який використовують для регулювання руху поїздів.
- Акіш знав, що він [Іван Іванович] поніс машиністові жезл, і це певна ознака, що зараз поїзд погуркотить зі станції в далеку дорогу (Олесь Донченко, IV, 1957, 35);
- Комуністична партія, як машиніст на могутньому потязі революції, від конференції [у 1922 р.] одержала жезл на дальшу путь у майбутнє (Василь Еллан, II, 1958, 276).
«Українська мала енциклопедія» — видатна пам'ятка української лексикографії / Н. О. Зубець // Культура народов Причерноморья. — Симферополь : Межвузовский центр «Крым», 2002. — № 32. — С. Библиогр.: 5 назв.
ЖЕЗЛ - палиця, звичайно з металю, символ влади, — його носили володарі з найдавніших часів. В Християнській Церкві жезл носять єпископи, — єпископський жезл називається іноді ПАТЕРИЦЕЮ, і означає "батьківську палицю".
Етимологічний словник української мови. Том 2: Д–Копці - Григорій Півторак.
ЖЕЗЛ, [жезло], ст. жезлъ (XV ст.);- р. жезл, бр. жазлӧ, др. жьзлъ, жезлъ, ч. слц. Zezlo, болг. жёзъл, м. жезол, схв. жёзло, сли. 2ёzlо;-запозичення з ста- рослов'янської мови; стсл. жьзаъ, оче- видно, споріднене з дісл. geisl «палка», двп. geisala «би», гр. хатog «палиця пастуха», гал. gaesum «важкий металь- ний спис» (Трубачев Ез.-етн. изсл. 138; Преобр. 1 224-225;B Маchek ESJC 726); зіставлялося також з лат. virga (<gi- zga) «лозина, тонка гілка» (Нirt BB 24, 258), з двн. kegil «паля; кіл» (Шанский ЭСРЯ I 5, 280;B Младенов 165; Skok III 679; Uhlenbeck PBrB 26, 300; Pedersen KZ 38, 420) ін.
Ілюстрації
Медіа
Джерела та література
- Грінченко, Борис. Словарь української мови.
- Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
- «Українська мала енциклопедія» — видатна пам'ятка української лексикографії / Н. О. Зубець // Культура народов Причерноморья. — Симферополь : Межвузовский центр «Крым», 2002. — № 32. — С. Библиогр.: 5 назв.
- Етимологічний словник української мови. Том 2: Д–Копці - Григорій Півторак.