Відмінності між версіями «Жахота»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 25: | Рядок 25: | ||
{{#ev:youtube|TKGVOZIq4AI}} | {{#ev:youtube|TKGVOZIq4AI}} | ||
{{#ev:youtube|kktg-FPSSuo}} | {{#ev:youtube|kktg-FPSSuo}} | ||
| − | |||
| − | |||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
Версія за 00:58, 11 листопада 2021
Жахота, -ти, ж. Ужасы, страхи.
- Дещо, що викликає древні почуття, страх, і одразу перед очима дивні тіні на стінах у відблиску нічних ліхтарів, жахотв - і листя вазонів складаються в жахаючі візерунки диявольських очей, а твій шепіт відлунюється з найтемнішого кутка у кімнаті, і історії набувають величного страху. Якщо тепер ми то називаємо жахом, у древніх людей то було жахотою.
Зміст
Сучасні словники
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
ЖАХОТА
-и, ж., діал. Жахи, страхи, кошмари.
- І вже я не йшов, а біг стежкою. Проминаючи старе кладовище, а скумасна поляка, жахота наздоганяла, хапала за плечі, трусила тілом і душею. (Володимир Дрозд, Пришестя, 1999).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Джерела та література
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
