Відмінності між версіями «Невірниця»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
Рядок 15: Рядок 15:
 
'''Неві́рниця''' іменник жіночого роду, істота
 
'''Неві́рниця''' іменник жіночого роду, істота
  
 +
==Ілюстрації==
 +
[https://uafilm.tv/uploads/mini/fullstory/de/1630414470_i0si7acvctvp5q2jdlqdovsjofp.webp Марійка-Невірниця. Кадр з фільма] <br />
 +
[https://images.kinorium.com/movie/shot/154714/w1500_102474.jpg Марійка-Невірниця. Кадр з фільма] <br />
  
 
==Медіа==
 
==Медіа==
Рядок 20: Рядок 23:
  
 
==Див. також==
 
==Див. також==
[https://uk.wikipedia.org/wiki/Марійка-Невірниця Марійка-Невірниця (фільм)]
+
[https://uk.wikipedia.org/wiki/Марійка-Невірниця Марійка-Невірниця (фільм)]<br />
 +
[https://rymy.com.ua/words/невірниця/ Рима до слова "невірниця"]
  
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Історико-філософський факультет]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Історико-філософський факультет]]
 
[[Категорія:Слова 2021 року]]
 
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Поточна версія на 17:51, 10 листопада 2021

Сучасні словники

Словарь української мови Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Невірниця, -ці, ж. Невѣрная женщина. Ой коні ж мої вороненькії, бодай ви поздихали: ой як я їздив до невірниці, чому не заржали? Гол. І. 262. Ум. невірничка.


Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
НЕВІ́РНИЦЯ, і, жін. Невірна, зрадлива жінка. Серед свого горя нагадав [Страхиня] собі свого хорта Карамана, — свиснув на нього, а той, мов блискавка, кинувся на невірницю жінку (Іван Франко, XVI, 1955, 16).


Орфографічний словник української мови
Неві́рниця іменник жіночого роду, істота

Ілюстрації

Марійка-Невірниця. Кадр з фільма
Марійка-Невірниця. Кадр з фільма

Медіа

Див. також

Марійка-Невірниця (фільм)
Рима до слова "невірниця"