Відмінності між версіями «Оглух»
(→Ілюстрації) |
|||
| Рядок 10: | Рядок 10: | ||
дурень | дурень | ||
напр. олух царя небесного. З волух від віл, тобто первонач. "воловий пастух"; див. Соболевський, РФВ 66, 346 та сл.; 71, 24; RS 5, 265. Менш вдала етимологія з * оглух, пор. укр. оглух "той, хто погано чує", яка виникла у зв'язку з тим, що "глухий" і "дурний" часто розглядаються як синоніми. (Бернекер 1, 308; Преобр. I, 129; проти див. Брюкнер, KZ 48, 186). Неймовірне й походження із чагат. aluk "поглупіння, отупіння; розгубленість" (Корш у Преобр. I, 647 і сл.) або від імені прив. Олуферій з грец. ᾽Ελευθέριος (Ляпунов, RS 13, 70). | напр. олух царя небесного. З волух від віл, тобто первонач. "воловий пастух"; див. Соболевський, РФВ 66, 346 та сл.; 71, 24; RS 5, 265. Менш вдала етимологія з * оглух, пор. укр. оглух "той, хто погано чує", яка виникла у зв'язку з тим, що "глухий" і "дурний" часто розглядаються як синоніми. (Бернекер 1, 308; Преобр. I, 129; проти див. Брюкнер, KZ 48, 186). Неймовірне й походження із чагат. aluk "поглупіння, отупіння; розгубленість" (Корш у Преобр. I, 647 і сл.) або від імені прив. Олуферій з грец. ᾽Ελευθέριος (Ляпунов, RS 13, 70). | ||
| + | [[Файл:Оглух|міні]] | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 11:56, 10 листопада 2021
Оглух, -ха, м. Дурень, йолоп. Синоніми: балбес, балда, баран, нероба, бестолоч, болван, хворий на всю голову, колода, вахлак, вихляй, галман, дурень, дебіл, дерево, долдон, друд, дуб, дубина,дуботряс , дунк, дурень, дурень дурнем,
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках дурень Тлумачення Переклад дурень напр. олух царя небесного. З волух від віл, тобто первонач. "воловий пастух"; див. Соболевський, РФВ 66, 346 та сл.; 71, 24; RS 5, 265. Менш вдала етимологія з * оглух, пор. укр. оглух "той, хто погано чує", яка виникла у зв'язку з тим, що "глухий" і "дурний" часто розглядаються як синоніми. (Бернекер 1, 308; Преобр. I, 129; проти див. Брюкнер, KZ 48, 186). Неймовірне й походження із чагат. aluk "поглупіння, отупіння; розгубленість" (Корш у Преобр. I, 647 і сл.) або від імені прив. Олуферій з грец. ᾽Ελευθέριος (Ляпунов, RS 13, 70).
Ілюстрації
|
|
|
|
