Відмінності між версіями «Паритися»
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Паритися, -рюся, -ришся, '''''(на парі, на малому вогні). ''1. Бути підданим дії пари, кип'ятку з метою очищення, розм'якшення і т. ін.; | '''Паритися, -рюся, -ришся, '''''(на парі, на малому вогні). ''1. Бути підданим дії пари, кип'ятку з метою очищення, розм'якшення і т. ін.; | ||
// Грітися, вигріватися чим-небудь теплим. Ввечері.. лежить [Іван] на печі вниз черевом — париться (Панас Мирний, II, 1954, 110). | // Грітися, вигріватися чим-небудь теплим. Ввечері.. лежить [Іван] на печі вниз черевом — париться (Панас Мирний, II, 1954, 110). | ||
| − | 2. тільки 3 ос. Варитися за допомогою пари (див. пара 2 1) в закритій посудипі. Овочі паряться. | + | ''2. тільки 3 ос. Варитися за допомогою пари (див. пара 2 1) в закритій посудипі. Овочі паряться. |
| − | 3. Піддавати своє тіло дії пари в гарячій лазні. Та й сам Еней, сподар, і паню Підмовив паритися в баню... (Іван Котляревський, I, 1952, 78); В лазні ми з шофером парились самі (Юрій Яновський, II, 1954, 8). | + | ''3. Піддавати своє тіло дії пари в гарячій лазні. Та й сам Еней, сподар, і паню Підмовив паритися в баню... (Іван Котляревський, I, 1952, 78); В лазні ми з шофером парились самі (Юрій Яновський, II, 1954, 8). |
| − | 4. розм. Відчувати жару, спеку, знемагати від жари, спеки. Тіло його під сорочкою мокріло, парилось (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 251); | + | ''4. розм. Відчувати жару, спеку, знемагати від жари, спеки. Тіло його під сорочкою мокріло, парилось (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 251); |
// перен. Старанно працювати над тим, що погано вдається, повільно посувається. [Римар:] Ну, друзі, відпочивайте з дороги, а я на хвилинку до будівників. З теплицями паримось (Михайло Стельмах, Зол. метелиця, 1955, 69); Піт виступив на засмалених лицях комсомольців, але бажання довести військкомові, що вони «можуть», змушувало їх паритися з рушницями (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 76). | // перен. Старанно працювати над тим, що погано вдається, повільно посувається. [Римар:] Ну, друзі, відпочивайте з дороги, а я на хвилинку до будівників. З теплицями паримось (Михайло Стельмах, Зол. метелиця, 1955, 69); Піт виступив на засмалених лицях комсомольців, але бажання довести військкомові, що вони «можуть», змушувало їх паритися з рушницями (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 76). | ||
| − | 5. Пас. до парити | + | ''5. Пас. до парити |
[[Категорія:Па]] | [[Категорія:Па]] | ||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | http://sum.in.ua/s/parytysja | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Історико-філософський факультет]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Історико-філософський факультет]] | ||
[[Категорія:Слова 2021 року]] | [[Категорія:Слова 2021 року]] | ||
Версія за 00:27, 10 листопада 2021
Паритися, -рюся, -ришся, (на парі, на малому вогні). 1. Бути підданим дії пари, кип'ятку з метою очищення, розм'якшення і т. ін.; // Грітися, вигріватися чим-небудь теплим. Ввечері.. лежить [Іван] на печі вниз черевом — париться (Панас Мирний, II, 1954, 110). 2. тільки 3 ос. Варитися за допомогою пари (див. пара 2 1) в закритій посудипі. Овочі паряться. 3. Піддавати своє тіло дії пари в гарячій лазні. Та й сам Еней, сподар, і паню Підмовив паритися в баню... (Іван Котляревський, I, 1952, 78); В лазні ми з шофером парились самі (Юрій Яновський, II, 1954, 8). 4. розм. Відчувати жару, спеку, знемагати від жари, спеки. Тіло його під сорочкою мокріло, парилось (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 251); // перен. Старанно працювати над тим, що погано вдається, повільно посувається. [Римар:] Ну, друзі, відпочивайте з дороги, а я на хвилинку до будівників. З теплицями паримось (Михайло Стельмах, Зол. метелиця, 1955, 69); Піт виступив на засмалених лицях комсомольців, але бажання довести військкомові, що вони «можуть», змушувало їх паритися з рушницями (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 76). 5. Пас. до парити
