Відмінності між версіями «Шкрябнути»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 14: | Рядок 14: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:97dd4f72e93e95bfd5b1aa8527e22a41.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:97dd4f72e93e95bfd5b1aa8527e22a41.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:0f94f3812445c02104ff2c2ca003782d.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:0f94f3812445c02104ff2c2ca003782d.jpg|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Kak-tolkuet-sonnik-ubegat-ot-presledovaniya.jpg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|} | |} | ||
Версія за 20:21, 9 листопада 2021
Шкрябну́ти, -бну́, -не́ш, гл. 1) Однокр. в. отъ шкрябати. Царапнуть. 2) Побѣжать, удрать. Як шкрябнув, так тілько мене й бачили. О. 1862. І. 41.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках 1. шкрябнути, ну́, не́ш, док. кого, що. Однокр. до шкря́бати. Батько вразив її страшенне самолюбство, неначе шкрябнув нігтем по виразці 2. шкрябнути — -ну, -неш. (розмовний стиль) - Втекти від кого-небудь, побігти. 3. шкрябнути — (розмовний стиль) дратувати (збуджувати, посилювати в кого-небудь якесь відчуття, почуття), нервувати, роздратовувати, дражнити,шарпати. 4. шкрябнути - царапнути. Як шкрябнув, так тілько мене й бачили. О. 1862. І. 41. Словник української мови Грінченка
Ілюстрації
|
|
|
|
