Відмінності між версіями «Злиденник»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 13: Рядок 13:
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1.png|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:poor_large_large|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]

Версія за 19:27, 9 листопада 2021

Злиде́нник, -ка, м. = Злидарь. Ото злиденник! Ном. № 2880. Г. Барв. 455, 357. Шкода про се казати, щоб із злиденником та безземельником дочку мені звінчати. К. МБ. X. 4.

Сучасні словники

1. злиденник — злиде́нник іменник чоловічого роду, істота діал.(Орфографічний словник української мови) 2. злиденник — -а, ч., діал. Злидар. (Великий тлумачний словник сучасної мови) 3. злиденник — див. бідний(Словник синонімів Вусика) 4. ЗЛИДЕ́ННИК, а, ч., діал. Злидар. Василина швидко починає зачісуватись, умивається над цебром і сама не знає, що зготувати на снідання. Як уже в’їлися в самі печінки оці злиденників вжитки (Стельмах, І, 1962, 588). (Словник української мови в 11 томах) 5. злиденник — Злиде́нник, -ка; -нники, -ків (Правописний словник Голоскевича (1929 р.))

Ілюстрації

1.png x140px Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання