Відмінності між версіями «Сіроман»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 13: Рядок 13:
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Thumb l 42536.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Thumb l 42536.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:BYAioYwlkYoqiF5.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]

Версія за 19:44, 9 листопада 2021

Сіроман, -на, м. = Сіроманець. Вовкисіромани нахождали. АД. І. 123.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках СІРОМАН, чол. Уживається як сталий епітет вовка, часто у прикладці вовк-сіроманець. Обложили сіроманця. Можна й зараз виїжджати на полювання (Михайло Стельмах, I, 1962, 397) Кругом його Мов вимерли люде [люди]. Ані півня, ні собаки: Тілько із-за гаю Десь далеко сіроманці Вовки завивають (Тарас Шевченко, I, 1963, 107);

  • У порівняннях. — Коли б часом хлопці не з'їли поросяти живим, мов вовки-сіроманці, — говорили дівчата, сміючись (Нечуй-Левицький, II, 1956, 114); Тоді у Львові бити став на сполох Жовто-блакитний уряд.. Як сіроманці, бігли їх старшини (Микола Бажан, Роки, 1957, 253).

Ілюстрації

Thumb l 42536.jpg BYAioYwlkYoqiF5.jpg Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання