Відмінності між версіями «Наємець»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
м
 
(не показані 6 проміжних версій 2 учасників)
Рядок 1: Рядок 1:
'''Нає́мець, -мця, '''''м''Наемникъ, въ частности — наемный рабочій у собственника полонини, присматривающій за скотомъ. Шух. І. 189. См. '''Найомець. '''
+
 
 
[[Категорія:На]]
 
[[Категорія:На]]
1.Наємець-це фізична особа, яка виконує роботу за наймом, уклала письмовий трудовий договір, контракт чи усну угоду з керівником підприємства будь-якої форми власності із визначенням умов трудової діяльності особи, за якою вона одержує обговорену при найманні оплату готівкою або в натуральному вигляді.
+
Наємець-це фізична особа, яка виконує роботу за наймом, уклала письмовий трудовий договір, контракт чи усну угоду з керівником підприємства будь-якої форми власності із визначенням умов трудової діяльності особи, за якою вона одержує обговорену при найманні оплату готівкою або в натуральному вигляді.
 
Синоніми:
 
Синоніми:
 
- найнятий робітник;
 
- найнятий робітник;
 
- кріпак;
 
- кріпак;
 
- наймит.
 
- наймит.
2. Найманий працівник, зокрема доглядач худоби.
+
 
 +
 
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
 
 +
[http://hrinchenko.com/ '''Словарь української мови Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО''' ] <br />
 +
'''Нає́мець''', '''-мця''', м. Наемникъ, въ частности — наемный рабочій у собственника полонини, присматривающій за скотомъ. Шух. І. 189. Cм. найомець.
 +
 
 +
 
 +
[https://slovnyk.me/dict/vts '''Великий тлумачний словник сучасної мови'''] <br />
 +
'''Нає́мець -мця''', ч., зах. Найманий працівник, зокрема доглядач худоби.
 +
 
 +
 
 +
[http://sum.in.ua '''Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980)''' ] <br />
 +
'''НА́ЙМИТ''', а, чол.
 +
1. Робітник, що працює по найму у приватного власника, підприємця; батрак. Він ізгадав, як служив колись у лихих людей наймитом (Марко Вовчок, I, 1955, 150); В кінці чумацького стоїща засліплений злістю Плачинда налітає на споконвічного наймита Мар'яна Поляруша (Михайло Стельмах, I, 1962, 26);  * У порівняннях. Чула [Явдоха], що він ходив по роботах; він — хазяйський син, як простий наймит, робить на чужих людей... (Панас Мирний, IV, 1955, 42).
 +
 
 +
2. перен., зневажл. Той, хто захищає чужі інтереси не з переконання, а з корисливих мотивів. Ваші господарі — Наймити татарам, Турецьким султанам (Тарас Шевченко, I, 1963, 97); Хіба треба шукати імперіалістам кращого, вірнішого наймита, ніж римська церква, яка в втіленням всього косного, агресивного і кровожерливого?! (Юрій Мельничук, Обличчя.., 1960, 11).
 +
 
 +
==Ілюстрації==
 +
[https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/c/c2/Franske_landarbejdere_i_hulvej.jpg Педер Северін Крейєр, «Французькі наймити», 1879 рік]
 +
 
 +
 
 +
 
 +
==Див. також==
 +
[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA Найманий робітник]
 +
 
 +
[https://uk.wikipedia.org/wiki/Наймит_(фільм) Наймит(фільм)]
 +
 
 +
 
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Історико-філософський факультет]]
 +
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Поточна версія на 14:19, 9 листопада 2021

Наємець-це фізична особа, яка виконує роботу за наймом, уклала письмовий трудовий договір, контракт чи усну угоду з керівником підприємства будь-якої форми власності із визначенням умов трудової діяльності особи, за якою вона одержує обговорену при найманні оплату готівкою або в натуральному вигляді. Синоніми: - найнятий робітник; - кріпак; - наймит.


Сучасні словники

Словарь української мови Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Нає́мець, -мця, м. Наемникъ, въ частности — наемный рабочій у собственника полонини, присматривающій за скотомъ. Шух. І. 189. Cм. найомець.


Великий тлумачний словник сучасної мови
Нає́мець -мця, ч., зах. Найманий працівник, зокрема доглядач худоби.


Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
НА́ЙМИТ, а, чол. 1. Робітник, що працює по найму у приватного власника, підприємця; батрак. Він ізгадав, як служив колись у лихих людей наймитом (Марко Вовчок, I, 1955, 150); В кінці чумацького стоїща засліплений злістю Плачинда налітає на споконвічного наймита Мар'яна Поляруша (Михайло Стельмах, I, 1962, 26); * У порівняннях. Чула [Явдоха], що він ходив по роботах; він — хазяйський син, як простий наймит, робить на чужих людей... (Панас Мирний, IV, 1955, 42).

2. перен., зневажл. Той, хто захищає чужі інтереси не з переконання, а з корисливих мотивів. Ваші господарі — Наймити татарам, Турецьким султанам (Тарас Шевченко, I, 1963, 97); Хіба треба шукати імперіалістам кращого, вірнішого наймита, ніж римська церква, яка в втіленням всього косного, агресивного і кровожерливого?! (Юрій Мельничук, Обличчя.., 1960, 11).

Ілюстрації

Педер Северін Крейєр, «Французькі наймити», 1879 рік


Див. також

Найманий робітник

Наймит(фільм)