Відмінності між версіями «Хлептати»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| (не показана одна проміжна версія ще одного учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Хлептати, -пчу, -чеш, '''''гл. ''= '''Хлебтати.'''''Не погане море, що собаки хлепчуть. ''Ном. № 5210. ''Та ж він хлепче кров людськую, мов собака воду. К. ''МБ. X. 12. | '''Хлептати, -пчу, -чеш, '''''гл. ''= '''Хлебтати.'''''Не погане море, що собаки хлепчуть. ''Ном. № 5210. ''Та ж він хлепче кров людськую, мов собака воду. К. ''МБ. X. 12. | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
#Пити захоплюючи рідину язиком (про тварин), видаючи характерні звуки. | #Пити захоплюючи рідину язиком (про тварин), видаючи характерні звуки. | ||
''Їжачок принюхався до молока, а тоді похапцем почав хлебтати (Олександр Копиленко, Сонячний ранок, 1951, 110)'' | ''Їжачок принюхався до молока, а тоді похапцем почав хлебтати (Олександр Копиленко, Сонячний ранок, 1951, 110)'' | ||
| Рядок 9: | Рядок 10: | ||
[[Категорія:Хл]] | [[Категорія:Хл]] | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Історико-філософський факультет]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2021 року]] | ||
Поточна версія на 13:51, 9 листопада 2021
Хлептати, -пчу, -чеш, гл. = Хлебтати.Не погане море, що собаки хлепчуть. Ном. № 5210. Та ж він хлепче кров людськую, мов собака воду. К. МБ. X. 12.
Сучасні словники
- Пити захоплюючи рідину язиком (про тварин), видаючи характерні звуки.
Їжачок принюхався до молока, а тоді похапцем почав хлебтати (Олександр Копиленко, Сонячний ранок, 1951, 110)
- розм. Жадібно пити великими ковтками, не стримуючи характерні звуки (про людину); пожадливо їсти ложкою рідку страву.
Старий зіп'явся на ноги і, хапаючись руками за кущі, поплівся до річки і довго хлебтав із неї воду (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 257)
