Відмінності між версіями «Шварґотати»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 12: | Рядок 12: | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:говорити.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:говорити.jpg|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:images.jpg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|} | |} | ||
Версія за 14:09, 8 листопада 2021
Шварґотати, шварґотіти, -ґочу, -тиш, гл. Крикливо и быстро разговаривать. Желех.
Сучасні словники
ШВАРҐОТІТИ, очу, отиш - 1)говорити швидко й нерозбірливо. Наприклад : — Тут заїжджав до директора наш пан, та як почали шварготіти, та як почали кричати (Нечуй-Левицький); //Видавати гучні й часті звуки. Наприклад: Попід гребелькою тече річечка. Зверху її вкрила ряска. Не скобоче дика качка, не.. шварготять болотяні жаби (Літературна Україна).
2) Торохтіти, тараторити;
Ілюстрації
|
|
|
