Відмінності між версіями «Тарадайка»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| (не показано 6 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 11: | Рядок 11: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Візок.jpeg |x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Візок1.jpg |x140px]] |
| − | + | ||
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
Поточна версія на 00:39, 8 листопада 2021
Тарадайка, -ки, ж. Легкий двоколісний візок
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ТАРАДА́ЙКА, и, жін. Легкий двоколісний візок. — Чому додому не їздиш? — питають Антося.. — Як мені їздить на чужих? або й на своїй тарадайці? Як пришле мати коляску, то поїду (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 128); — Вам, певне, обридло тіпатися на поштовій тарадайці (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 254); Довелося поліцейським тягти обох по тих сходах.., упхати їх до поліцейської тарадайки і кинути в арештантську (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 533).
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Тарадайка, -ки, ж. Рід экипажу. Котл. Ен. VI. 33. Їхала Хима з Русалима білою кобилою: тарадайка торкоче, кобила бігти не хоче. Ном. № 11439. Ум. тарадаєчка.
Ілюстрації
|
|
