Відмінності між версіями «Ляхівський»
| (не показані 3 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | Ляхі́вці — село в Ужгородському районі Закарпатської області на річці В'єла. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | Зміст | ||
| + | 1 Назва | ||
| + | 2 Історія | ||
| + | 2.1 Церква в с. Ляхівці | ||
| + | 3 Інтернет ресурси | ||
| + | 4 Примітки | ||
| + | Назва | ||
| + | |||
| + | Околиці села | ||
| + | Колишня назва — Лемківці. В джерелах XV ст. село відоме під мадярською назвою "Lengyelfalva, ", що в перекладі означає «Польське село». В XVI ст. його назва — «Lagocz». Виходячи з назви, треба думати, що його заснували вихідці з Польщі на основі німецького права. | ||
| + | |||
| + | Історія | ||
| + | Перша письмова згадка про село відноситься до 1407 року, де йдеться про крадіжку вівса підданими Ляхівців із Чертізького хотаря. З цього можна констатувати, що село виникло раніше згаданого часу. | ||
| + | |||
| + | В податкових списках 1427 року Ляхівці не зафіксовані, бо, можливо, були засновані перед цим роком. В XV—XVI ст. Ляхівці належали шляхтичам із Палло, родині Добо з Руського, землевласникам із Сюрте, Середнянському замку. | ||
| + | |||
| + | В 1567 році в Ляхівцях було оподатковано 2 селянські господарства, що володіли двома портами. Тоді ж у селі проживали і три желярські родини. В 1588 р. оподатковано 5 селянських господарств від 3,5 порти. В кінці XVI ст. в село прибули нові переселенці, що збільшило кількість мешканців. | ||
| + | |||
| + | В 1599 році в Ляхівцях нараховувалось 19 селянських домогосподарств, будинки шолтейса, священика і православна церква (не московського патріархату). | ||
| + | |||
| + | Ляхівці вважалися середнім за величиною селом. Таким воно залишилося в XVII — на початку XVIII ст. В 1715 році в селі нараховувалося 18 домогосподарств, у тому числі 13 залежних селянських і 5 желярських, які, окрім ріллі, обробляли панські виноградники. Джерела XVIII ст. відносять Ляхівці до руських (русинських) сіл. | ||
| + | |||
| + | Церква в с. Ляхівці | ||
| + | |||
| + | Церква Зіслання Святого Духа, с. Ляхівці | ||
| + | Після укладення Ужгородської Унії в 1646 р. церква в с. Ляхівці стає греко-католицькою. | ||
| + | |||
| + | Церква св. Духа. (1796). | ||
| + | |||
| + | У 1751 р. за пароха Федора Копчанія в селі була дерев'яна церква в доброму стані, покрита шинґлами, з трьома дзвонами, присвячена св. Козмі і Даміану, освячена єпископом Георгієм Бізанцієм. Філії були в Середньому та Вовковому. | ||
| + | |||
| + | Через 45 років збудували теперішню муровану церкву (на камені над входом вирізано 1804 р. — можливо, це дата закінчення будівництва). Це типова базилічна споруда, яка, однак, має певні переваги перед іншими подібними церквами: церкву ще не встигли поштукатурити мармуровою крихтою і вона зберігає привабливість старих фарбованих стін, барокове завершення вежі вкрито фарбованою бляхою. Довкола церкви був кам'яний мур, але Василь Луцьо розібрав той мур і поставив дротяну сітку на бетонних стовпчиках. У 1933 р. впродовж 6 місяців розмалювали інтер'єр храму. У 1969 р. провели зовнішній ремонт, а останнє малювання всередині церкви виконав місцевий художник Ф. Решетар. У зв'язку зі спорудженням церкви розповідають історію про сина майстра, який упав з вежі при встановленні хреста. Очевидно, це відголосок трагічної події, що справді сталася в Глибокому. | ||
| + | |||
| + | У 1933 р. за священика о. Євгена Петрика та куратора Качура збудували дзвіницю: нижній ярус мурований, верхній — каркасний дерев'яний під шатровим дахом. Дзвони виготовив Ф. Еґрі. До церкви за радянських часів перенесли хрест, що його поставив на своєму полі Баб'як за гроші, зароблені в Америці. Інший мурований хрест поставили в 1903 р. | ||
| + | |||
| + | Після приходу комуністичних сил церква стає православною Московського Патріархату. Так тривало до 90-х років XX століття. На початку 90-их в селі розпочалося протистояння між греко-католиками та православними. Зрештою греко-католицька громада не бажаючи вступати у чвари з окремими представниками православної громади пішли на поступки.Так на сьогоднішній час у селі продовжують існувати православна та греко-католицька громади. | ||
| + | |||
| + | Будівництво нової греко-католицької церкви | ||
| + | |||
| + | |||
| + | Церква Пресвятої Трійці в с. Ляхівці | ||
| + | Восени 2015 року, після довгих років очікування на вирішення конфесійного питання греко-католицька громада с. Ляхівці вирішили побудувати новий храм Пресвятої Трійці. | ||
| + | |||
| + | 5 грудня 2015 року єпархіальний єпископ Мукачівської греко-католицької єпархії Мілан Шашік освятив наріжний камінь під будівництво нової церкви. Вперше за багато років у греко-католиків села Ляхівці з'явилась надія нарешті отримати змогу відправляти богослужіння у власному обряді. | ||
| + | |||
| + | Інтернет ресурси | ||
| + | 17 вересня 2013 року стартувала інтернет-сторінка села. Всі охочі можуть відвідати її за адресою: http://lyahivtsi.pp.ua. | ||
| + | З 24 квітня 2017 року запрацювала веб-камера села. Її адреса: http://lyahivtsi.pp.ua/camera/. | ||
| + | З 22 жовтня 2017 року запрацювало інтернет ю-радіо (http://lyahivtsi.pp.ua/radio/radio.M3U). | ||
| + | З 23 серпня 2018 року можна переглянути панораму села з висоти пташиного польоту (http://lyahivtsi.pp.ua/video/). | ||
| + | Інтернет-сторінка села Ляхівці | ||
| + | Сторінка Парафії Пресвятої Трійці села Ляхівці | ||
| + | Web камера села Ляхівці | ||
| + | Радіо села Ляхівці | ||
| + | Панорама села Ляхівці | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Околиці села.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:435px-Zakarpattia Oblast location map.svg.png|x140px]] |
| − | + | ||
| − | + | ||
|} | |} | ||
| Рядок 22: | Рядок 79: | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
| − | [[Категорія:Слова | + | [[Категорія:Слова 2021 року]] |
Поточна версія на 20:08, 7 листопада 2021
Ляхівський, -а, -е. Польскій. Наші дівчата і хлопці швидко зацвенькали по ляхівській. Левиц. І. 159.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках Ляхі́вці — село в Ужгородському районі Закарпатської області на річці В'єла.
Зміст
1 Назва
2 Історія
2.1 Церква в с. Ляхівці
3 Інтернет ресурси
4 Примітки
Назва
Околиці села Колишня назва — Лемківці. В джерелах XV ст. село відоме під мадярською назвою "Lengyelfalva, ", що в перекладі означає «Польське село». В XVI ст. його назва — «Lagocz». Виходячи з назви, треба думати, що його заснували вихідці з Польщі на основі німецького права.
Історія Перша письмова згадка про село відноситься до 1407 року, де йдеться про крадіжку вівса підданими Ляхівців із Чертізького хотаря. З цього можна констатувати, що село виникло раніше згаданого часу.
В податкових списках 1427 року Ляхівці не зафіксовані, бо, можливо, були засновані перед цим роком. В XV—XVI ст. Ляхівці належали шляхтичам із Палло, родині Добо з Руського, землевласникам із Сюрте, Середнянському замку.
В 1567 році в Ляхівцях було оподатковано 2 селянські господарства, що володіли двома портами. Тоді ж у селі проживали і три желярські родини. В 1588 р. оподатковано 5 селянських господарств від 3,5 порти. В кінці XVI ст. в село прибули нові переселенці, що збільшило кількість мешканців.
В 1599 році в Ляхівцях нараховувалось 19 селянських домогосподарств, будинки шолтейса, священика і православна церква (не московського патріархату).
Ляхівці вважалися середнім за величиною селом. Таким воно залишилося в XVII — на початку XVIII ст. В 1715 році в селі нараховувалося 18 домогосподарств, у тому числі 13 залежних селянських і 5 желярських, які, окрім ріллі, обробляли панські виноградники. Джерела XVIII ст. відносять Ляхівці до руських (русинських) сіл.
Церква в с. Ляхівці
Церква Зіслання Святого Духа, с. Ляхівці Після укладення Ужгородської Унії в 1646 р. церква в с. Ляхівці стає греко-католицькою.
Церква св. Духа. (1796).
У 1751 р. за пароха Федора Копчанія в селі була дерев'яна церква в доброму стані, покрита шинґлами, з трьома дзвонами, присвячена св. Козмі і Даміану, освячена єпископом Георгієм Бізанцієм. Філії були в Середньому та Вовковому.
Через 45 років збудували теперішню муровану церкву (на камені над входом вирізано 1804 р. — можливо, це дата закінчення будівництва). Це типова базилічна споруда, яка, однак, має певні переваги перед іншими подібними церквами: церкву ще не встигли поштукатурити мармуровою крихтою і вона зберігає привабливість старих фарбованих стін, барокове завершення вежі вкрито фарбованою бляхою. Довкола церкви був кам'яний мур, але Василь Луцьо розібрав той мур і поставив дротяну сітку на бетонних стовпчиках. У 1933 р. впродовж 6 місяців розмалювали інтер'єр храму. У 1969 р. провели зовнішній ремонт, а останнє малювання всередині церкви виконав місцевий художник Ф. Решетар. У зв'язку зі спорудженням церкви розповідають історію про сина майстра, який упав з вежі при встановленні хреста. Очевидно, це відголосок трагічної події, що справді сталася в Глибокому.
У 1933 р. за священика о. Євгена Петрика та куратора Качура збудували дзвіницю: нижній ярус мурований, верхній — каркасний дерев'яний під шатровим дахом. Дзвони виготовив Ф. Еґрі. До церкви за радянських часів перенесли хрест, що його поставив на своєму полі Баб'як за гроші, зароблені в Америці. Інший мурований хрест поставили в 1903 р.
Після приходу комуністичних сил церква стає православною Московського Патріархату. Так тривало до 90-х років XX століття. На початку 90-их в селі розпочалося протистояння між греко-католиками та православними. Зрештою греко-католицька громада не бажаючи вступати у чвари з окремими представниками православної громади пішли на поступки.Так на сьогоднішній час у селі продовжують існувати православна та греко-католицька громади.
Будівництво нової греко-католицької церкви
Церква Пресвятої Трійці в с. Ляхівці
Восени 2015 року, після довгих років очікування на вирішення конфесійного питання греко-католицька громада с. Ляхівці вирішили побудувати новий храм Пресвятої Трійці.
5 грудня 2015 року єпархіальний єпископ Мукачівської греко-католицької єпархії Мілан Шашік освятив наріжний камінь під будівництво нової церкви. Вперше за багато років у греко-католиків села Ляхівці з'явилась надія нарешті отримати змогу відправляти богослужіння у власному обряді.
Інтернет ресурси 17 вересня 2013 року стартувала інтернет-сторінка села. Всі охочі можуть відвідати її за адресою: http://lyahivtsi.pp.ua. З 24 квітня 2017 року запрацювала веб-камера села. Її адреса: http://lyahivtsi.pp.ua/camera/. З 22 жовтня 2017 року запрацювало інтернет ю-радіо (http://lyahivtsi.pp.ua/radio/radio.M3U). З 23 серпня 2018 року можна переглянути панораму села з висоти пташиного польоту (http://lyahivtsi.pp.ua/video/). Інтернет-сторінка села Ляхівці Сторінка Парафії Пресвятої Трійці села Ляхівці Web камера села Ляхівці Радіо села Ляхівці Панорама села Ляхівці
Ілюстрації
|
|
