Відмінності між версіями «Настрахатися»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 12: | Рядок 12: | ||
text-align:center" | text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Настрахатися1.jpg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Прямець1.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Прямець1.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Прямець2.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Прямець2.png|x140px]] | ||
Версія за 14:21, 7 листопада 2021
Настрахатися, -хаюся, -єшся, гл. Злякатися , налякатися.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
НАСТРАХА́ТИСЯ, аюся, аєшся і НАСТРАШИ́ТИСЯ, шуся, шишся, док. Зазнати багато страху, дуже злякатися. — Вітер по-вовчому виє, ні живої душі кругом. А може, то справді вовки? Ось тоді я настрахалася... (Семен Журахович, До них іде.., 1952, 6); — Як я настрашилася, ще й досі тремчу, як згадаю ту ніч! (Іван Франко, IV, 1950, 235); Остап мовчить. Він натомився й настрашився (Юрій Яновський, II, 1954, 207).
Словник Павла Штепи
НАСТРАХА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся і НАСТРАШИ́ТИСЯ, шу́ся, ш́ишся, док. Зазнати багато страху, дуже злякатися. – Вітер по-вовчому виє, ні живої душі кругом. А може, то справді вовки? Ось тоді я настрахалася... (С. Журахович);
Ілюстрації
|
|
|
