Відмінності між версіями «Вудод»
(не показані 16 проміжних версій 3 учасників) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
+ | [[Файл:Удод.jpg|міні|Вудод звичайний]] | ||
'''Вудод, -да, '''''м. '''''= Вудвуд.''' | '''Вудод, -да, '''''м. '''''= Вудвуд.''' | ||
[[Категорія:Ву]] | [[Категорія:Ву]] | ||
Рядок 5: | Рядок 6: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
ВУДВУД, а, ч. , діал. Одуд. І вдосвіта, під ніжний поклик вудвуда прокинувшися на сіні під клунею, я довго подивлявся крізь вишневе листя - як сіріло і ясніло синє небо (Ю. Янов., V, 1959, 141). | ВУДВУД, а, ч. , діал. Одуд. І вдосвіта, під ніжний поклик вудвуда прокинувшися на сіні під клунею, я довго подивлявся крізь вишневе листя - як сіріло і ясніло синє небо (Ю. Янов., V, 1959, 141). | ||
+ | |||
+ | == Опис птиці == | ||
+ | [[Файл:Udod-ptica-opisanie-i-osobennosti-udoda-1.jpg|міні|Вудод]] | ||
+ | |||
+ | Довжина тіла вудода від 25 до 29 см, розмах крил становить 44-48 см. На голові розташований характерний чубчик з пір'я, помаранчево-рудого кольору з чорними кінчиками пір'я. Його довжина від 5 до 10 см і зазвичай він складений, але при приземленні вудод розпускає його у формі віяла. Голова, шия та грудка змінюється у підвидів від рожевого до каштанового кольору. Крила широкі, округлої форми, у чорних та білувато-жовтих смужках. Хвіст середньої довжини, чорного кольору із білою смугою. Живіт рожево-рудий, з чорними поздовжніми смужками на боках. Дзьоб довгий, близько 4-5 см, тонкий, вигнутий. Лапи свинцево-сірого кольору, сильні, з тупими кігтиками. Самці та самки виглядають однаково. Молоді особини не такі яскраві, як дорослі, дзьоб і чубчик у них коротший. | ||
+ | |||
+ | == Ареал == | ||
+ | [[Файл:Rasprostranenie-udoda-e1503483107769.png|міні|Ареал проживання вудода]] | ||
+ | * У Євразії вудод зустрічається на усьому континенті, із заходу на схід, у центральних та південних регіонах. Птах не гніздиться лише у Великій Британії, Бельгії, Люксембурзі, Скандинавії, а також високо в Альпах, Апеннінах та Піренеях. У Німеччині та Прибалтиці живе рідко. В Азії вудод поширений широко, і не зустрічається тільки в пустелях та ділянках суцільного лісу. Ареал проживання вудоду в Африці розташований на південь від Сахари, і вздовж узбережжя Середземного моря. Окрім материків, вудод гніздиться також на Японських островах, Тайвані, Мадагаскарі, Шрі-Ланці. | ||
+ | |||
+ | * Залежно від місця проживання є вудоди осілі, кочівні та перелітні. Більшість популяції на зиму мігрує до центральних і південних регіонів Африки. Невелика кількість вудодів проводить зимівлю у середземноморському регіоні, або на півночі Африки. Птахи з Центральної Азії та Сибіру відлітають на південь континенту. Терміни міграції також мінливі. Навесні вудоди повертаються з лютого до травня, восени відлітають, починаючи з середини липня і до кінця жовтня. | ||
+ | |||
+ | * Вудоди вважають за краще жити на рівнинах або в горбистих місцевостях, на відкритих ландшафтах без високої трави, але з окремими деревами або гаями. У горах мешкає на висоті до 2000 м над рівнем моря. Найбільш зручними для птиці є степова та лісостепова зони, і савана. Зустрічається вудод і поруч із людиною (пасовища, виноградники, фруктові сади). В межах населених пунктів може жити, щоб харчуватися на сміттєзвалищах. | ||
+ | Гніздиться вудод у дуплистих деревах, ущелинах у камінні, норах у урвищах річок, термітниках, поглибленнях кам'яних споруд. | ||
+ | |||
+ | == Раціон == | ||
+ | [[Файл:Удодрац.jpg|міні|Вудод їсть ящірку]] | ||
+ | * Вудод харчується дрібними безхребетними тваринами: комахами, їх личинками і лялечками (травневими жуками, жуками-гнойовиками, мертвоїдами, кониками, метеликами, степовими кобилками, мухами, мурахами, термітами, павуками. Іноді птах включає до раціону земноводних і плазунів, наприклад, жаб, ящірок, змій. | ||
+ | |||
+ | * Їжу вудод шукає на поверхні землі, у невисокій траві або на голому ґрунті. Довгий дзьоб дозволяє птаху колупатися в гною, сміттєвих купах, гнилий деревині, робити неглибокі ямки в землі. Крім того, вудод може знаходити корм поряд з худобою, що пасуться. Через коротку мову вудод не завжди може заковтнути видобуток із землі, тому спочатку він підкидає її в повітря, а потім ловить і ковтає. Великих жуків вудод розбиває на частини, подовбавши об землю. | ||
+ | |||
+ | == Види птахів == | ||
+ | [[Файл:Мадагаскарский.jpg|міні|Мадагаскарський вудод]] | ||
+ | * Звичайний вудод | ||
+ | Житель Євразії зустрічається всюди від Атлантики до Китаю, а також на Канарських островах, острові Мадейра та на північному заході Африки. | ||
+ | |||
+ | * Сенегальський вудод | ||
+ | Мешкає в Алжирі, в Африці від Сенегалу до Ефіопії та Сомалі. Дрібний підвид. Крила короткі, із білими смужками. | ||
+ | [[Файл:Лесной.jpg|міні|Лісний вудод]] | ||
+ | * Африканський вудод | ||
+ | Ареал проживання включає Африку від Заїру до Кенії. Оперення темно-рудого кольору, без білих смужок на крилах. | ||
+ | |||
+ | * Мадагаскарський вудод | ||
+ | Ендемік острова Мадагаскар. Великий птах з блідим оперенням і вузькими білими смугами на крилах. | ||
+ | |||
+ | * Лісовий вудод | ||
+ | Довжина тіла птиці до 25 см. Крила та хвіст чорного кольору без білих плям, голова у самки коричневого кольору, у самця – коричневого, білого або зеленого кольору з блиском. Дзьоб темно-сірого кольору. | ||
+ | |||
+ | Вид поширений в екваторіальних та тропічних лісах Західної, Центральної та Східної Африки. | ||
+ | |||
+ | == Цікаві факти == | ||
+ | [[Файл:Банкнота.jpg|міні|Банкнота Гамбії]] | ||
+ | * Вудод швидко рухається на поверхні землі. У разі небезпеки птах притискається до землі, розкриває крила та хвіст і піднімає вгору дзьоб. | ||
+ | |||
+ | * Вудоди зустрічаються у багатьох літературних творах та культурах різних народів. Так, у міфології Стародавньої Греції згадується історія про те, як фракійський цар Терей був перетворений на вудода після спроби вбити своїх дружин. У інгушів та чеченців до прийняття ісламу вудод був священним птахом, символом богині весни, родючості та дітонародження. Гніздо вудуда у дворі вважалося гарною прикметою. В ісламі та єврейських джерелах існує асоціація вудода з царем Соломоном. А в Торі та Старому Завіті вудод згадується серед птахів, яких заборонено вживати в їжу. | ||
+ | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Vydod09102021 | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Vydod09102021.jpg|.png|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Vydod09102021(1).jpg|.png|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
Рядок 15: | Рядок 62: | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
+ | https://www.youtube.com/watch?v=UNZ3TyqpOw4 | ||
+ | |||
+ | == Іншими мовами == | ||
+ | Англійська https://en.wikipedia.org/wiki/Eurasian_hoopoe | ||
+ | |||
+ | Французька https://fr.wikipedia.org/wiki/Huppe_fasci%C3%A9e | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
+ | * BirdLife International (2019). Upupa epops: інформація на сайті МСОП (версія 2019.3) (англ.) 01 October 2016 | ||
+ | * Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1. | ||
+ | * Killian Mullarney, Lars Svensson, Dan Zetterström, & Peter J. Grant (2000). Birds of Europe. Princeton University Press. с. 220. ISBN 978-0-691-05054-6. | ||
+ | * Jerome A. Jackson, Walter J. Bock, Donna Olendorf (2002). Grzimek's Animal Life Encyclopedia: Birds (вид. 2). Gale Cengage. ISBN 978-0787657840.2007 IUCN Red List — Upupa epops. IUCN. | ||
+ | * Бутурлин З. А. и др. Птицы. Животный мир СССР. Москва — Ленинград, Детиздат, 1940 | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%B4%D1%83%D0%B4 | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | ||
− | [[Категорія:Слова | + | [[Категорія:Слова 2021 року]] |
Поточна версія на 23:20, 6 листопада 2021
Вудод, -да, м. = Вудвуд.
Зміст
Сучасні словники
ВУДВУД, а, ч. , діал. Одуд. І вдосвіта, під ніжний поклик вудвуда прокинувшися на сіні під клунею, я довго подивлявся крізь вишневе листя - як сіріло і ясніло синє небо (Ю. Янов., V, 1959, 141).
Опис птиці
Довжина тіла вудода від 25 до 29 см, розмах крил становить 44-48 см. На голові розташований характерний чубчик з пір'я, помаранчево-рудого кольору з чорними кінчиками пір'я. Його довжина від 5 до 10 см і зазвичай він складений, але при приземленні вудод розпускає його у формі віяла. Голова, шия та грудка змінюється у підвидів від рожевого до каштанового кольору. Крила широкі, округлої форми, у чорних та білувато-жовтих смужках. Хвіст середньої довжини, чорного кольору із білою смугою. Живіт рожево-рудий, з чорними поздовжніми смужками на боках. Дзьоб довгий, близько 4-5 см, тонкий, вигнутий. Лапи свинцево-сірого кольору, сильні, з тупими кігтиками. Самці та самки виглядають однаково. Молоді особини не такі яскраві, як дорослі, дзьоб і чубчик у них коротший.
Ареал
- У Євразії вудод зустрічається на усьому континенті, із заходу на схід, у центральних та південних регіонах. Птах не гніздиться лише у Великій Британії, Бельгії, Люксембурзі, Скандинавії, а також високо в Альпах, Апеннінах та Піренеях. У Німеччині та Прибалтиці живе рідко. В Азії вудод поширений широко, і не зустрічається тільки в пустелях та ділянках суцільного лісу. Ареал проживання вудоду в Африці розташований на південь від Сахари, і вздовж узбережжя Середземного моря. Окрім материків, вудод гніздиться також на Японських островах, Тайвані, Мадагаскарі, Шрі-Ланці.
- Залежно від місця проживання є вудоди осілі, кочівні та перелітні. Більшість популяції на зиму мігрує до центральних і південних регіонів Африки. Невелика кількість вудодів проводить зимівлю у середземноморському регіоні, або на півночі Африки. Птахи з Центральної Азії та Сибіру відлітають на південь континенту. Терміни міграції також мінливі. Навесні вудоди повертаються з лютого до травня, восени відлітають, починаючи з середини липня і до кінця жовтня.
- Вудоди вважають за краще жити на рівнинах або в горбистих місцевостях, на відкритих ландшафтах без високої трави, але з окремими деревами або гаями. У горах мешкає на висоті до 2000 м над рівнем моря. Найбільш зручними для птиці є степова та лісостепова зони, і савана. Зустрічається вудод і поруч із людиною (пасовища, виноградники, фруктові сади). В межах населених пунктів може жити, щоб харчуватися на сміттєзвалищах.
Гніздиться вудод у дуплистих деревах, ущелинах у камінні, норах у урвищах річок, термітниках, поглибленнях кам'яних споруд.
Раціон
- Вудод харчується дрібними безхребетними тваринами: комахами, їх личинками і лялечками (травневими жуками, жуками-гнойовиками, мертвоїдами, кониками, метеликами, степовими кобилками, мухами, мурахами, термітами, павуками. Іноді птах включає до раціону земноводних і плазунів, наприклад, жаб, ящірок, змій.
- Їжу вудод шукає на поверхні землі, у невисокій траві або на голому ґрунті. Довгий дзьоб дозволяє птаху колупатися в гною, сміттєвих купах, гнилий деревині, робити неглибокі ямки в землі. Крім того, вудод може знаходити корм поряд з худобою, що пасуться. Через коротку мову вудод не завжди може заковтнути видобуток із землі, тому спочатку він підкидає її в повітря, а потім ловить і ковтає. Великих жуків вудод розбиває на частини, подовбавши об землю.
Види птахів
- Звичайний вудод
Житель Євразії зустрічається всюди від Атлантики до Китаю, а також на Канарських островах, острові Мадейра та на північному заході Африки.
- Сенегальський вудод
Мешкає в Алжирі, в Африці від Сенегалу до Ефіопії та Сомалі. Дрібний підвид. Крила короткі, із білими смужками.
- Африканський вудод
Ареал проживання включає Африку від Заїру до Кенії. Оперення темно-рудого кольору, без білих смужок на крилах.
- Мадагаскарський вудод
Ендемік острова Мадагаскар. Великий птах з блідим оперенням і вузькими білими смугами на крилах.
- Лісовий вудод
Довжина тіла птиці до 25 см. Крила та хвіст чорного кольору без білих плям, голова у самки коричневого кольору, у самця – коричневого, білого або зеленого кольору з блиском. Дзьоб темно-сірого кольору.
Вид поширений в екваторіальних та тропічних лісах Західної, Центральної та Східної Африки.
Цікаві факти
- Вудод швидко рухається на поверхні землі. У разі небезпеки птах притискається до землі, розкриває крила та хвіст і піднімає вгору дзьоб.
- Вудоди зустрічаються у багатьох літературних творах та культурах різних народів. Так, у міфології Стародавньої Греції згадується історія про те, як фракійський цар Терей був перетворений на вудода після спроби вбити своїх дружин. У інгушів та чеченців до прийняття ісламу вудод був священним птахом, символом богині весни, родючості та дітонародження. Гніздо вудуда у дворі вважалося гарною прикметою. В ісламі та єврейських джерелах існує асоціація вудода з царем Соломоном. А в Торі та Старому Завіті вудод згадується серед птахів, яких заборонено вживати в їжу.
Ілюстрації
Медіа
https://www.youtube.com/watch?v=UNZ3TyqpOw4
Іншими мовами
Англійська https://en.wikipedia.org/wiki/Eurasian_hoopoe
Французька https://fr.wikipedia.org/wiki/Huppe_fasci%C3%A9e
Див. також
Джерела та література
- BirdLife International (2019). Upupa epops: інформація на сайті МСОП (версія 2019.3) (англ.) 01 October 2016
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- Killian Mullarney, Lars Svensson, Dan Zetterström, & Peter J. Grant (2000). Birds of Europe. Princeton University Press. с. 220. ISBN 978-0-691-05054-6.
- Jerome A. Jackson, Walter J. Bock, Donna Olendorf (2002). Grzimek's Animal Life Encyclopedia: Birds (вид. 2). Gale Cengage. ISBN 978-0787657840.2007 IUCN Red List — Upupa epops. IUCN.
- Бутурлин З. А. и др. Птицы. Животный мир СССР. Москва — Ленинград, Детиздат, 1940