Відмінності між версіями «Зранку»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Зранку, зрання, '''''нар. ''= '''Зрана. '''''Приходили люди зранку. ''Рудч. Ск. II. 168. ''Орав же я зра...)
 
 
(не показано одну проміжну версію цього учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Зранку, зрання, '''''нар. ''= '''Зрана. '''''Приходили люди зранку. ''Рудч. Ск. II. 168. ''Орав же я зрання до полудня, доки не прийшла на серденьку туга. ''Чуб. V. 157.  
 
'''Зранку, зрання, '''''нар. ''= '''Зрана. '''''Приходили люди зранку. ''Рудч. Ск. II. 168. ''Орав же я зрання до полудня, доки не прийшла на серденьку туга. ''Чуб. V. 157.  
 
[[Категорія:Зр]]
 
[[Категорія:Зр]]
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
 +
'''ЗРА́НКУ''', присл.
 +
 +
'''1.''' У ранковий час; вранці. ''[Домаха:] Який славний вітрець зранку подихав, а тепер зовсім затих'' (Марко Кропивницький, II, 1958, 160); ''Невеличкий, старий пароплав, на який Леся сіла в Києві зранку, прибув до Канева надвечір'' (Микола Олійник, Леся, 1960, 189).
 +
 +
'''2.''' З ранкового часу, з самого ранку. ''Як побачив [писар] добру страву та ще з свіжою рибою, так і прийнявсь молотити, неначе ще нічого зранку і не їв'' (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 167); ''— Петре Петровичу, — сказав він учителю, — ось місця собі зранку не знаходжу'' (Юрій Яновський, II, 1954, 114). ''Зранку стояв темрявий день. Над санаторієм проходили дощі''. (М. Хвильовий).
 +
 +
===[https://goroh.pp.ua Онлайн-бібліотека словників української мови "ГОРОХ"]===
 +
'''ЗРА́НКУ''', присл.
 +
 +
'''1.''' На початку дня. ''Наступного дня зранку посеред замкового подвір'я простелив Олелько ряднину, поклав собі межи ніг гуску і заходився її скубати.'' (Ю. Винничук); ''Хтось .. повертав голову до ярів, де вже зранку починалося татакання кулеметів.'' (П. Загребельний)
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Зранку1.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Зранку2.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Зранку3.jpg|x140px]]
 +
|}
 +
 +
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube| iVHlAMweMOY}}
 +
{{#ev:youtube| uYwHbgv3ii4}}
 +
 +
==Див. також==
 +
===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка===
 +
====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BA Ранок]====
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
 +
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Поточна версія на 22:19, 6 листопада 2021

Зранку, зрання, нар. = Зрана. Приходили люди зранку. Рудч. Ск. II. 168. Орав же я зрання до полудня, доки не прийшла на серденьку туга. Чуб. V. 157.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЗРА́НКУ, присл.

1. У ранковий час; вранці. [Домаха:] Який славний вітрець зранку подихав, а тепер зовсім затих (Марко Кропивницький, II, 1958, 160); Невеличкий, старий пароплав, на який Леся сіла в Києві зранку, прибув до Канева надвечір (Микола Олійник, Леся, 1960, 189).

2. З ранкового часу, з самого ранку. Як побачив [писар] добру страву та ще з свіжою рибою, так і прийнявсь молотити, неначе ще нічого зранку і не їв (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 167); — Петре Петровичу, — сказав він учителю, — ось місця собі зранку не знаходжу (Юрій Яновський, II, 1954, 114). Зранку стояв темрявий день. Над санаторієм проходили дощі. (М. Хвильовий).

Онлайн-бібліотека словників української мови "ГОРОХ"

ЗРА́НКУ, присл.

1. На початку дня. Наступного дня зранку посеред замкового подвір'я простелив Олелько ряднину, поклав собі межи ніг гуску і заходився її скубати. (Ю. Винничук); Хтось .. повертав голову до ярів, де вже зранку починалося татакання кулеметів. (П. Загребельний)

Ілюстрації

Зранку1.jpg Зранку2.jpg Зранку3.jpg

Медіа

Див. також

Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка

Ранок