Відмінності між версіями «Тихнути»
(Створена сторінка: '''Ти́хнути, -ну, -неш, '''''гл. ''Утихать. ''І тихнуть Божії слова. ''Шевч. Категорія:Ти) |
|||
| (не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Ти́хнути, -ну, -неш, '''''гл. ''Утихать. ''І тихнуть Божії слова. ''Шевч. | '''Ти́хнути, -ну, -неш, '''''гл. ''Утихать. ''І тихнуть Божії слова. ''Шевч. | ||
[[Категорія:Ти]] | [[Категорія:Ти]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
| + | '''ТИХНУТИ''', ну, неш; мин. ч. тих, ла, ло і тихнув, пула, ло; недок. | ||
| + | |||
| + | '''1.''' Ставати тихішим, тихшим. ''Я вже не той, що колись.. Гасне мій погляд, і тихне мій голос, А зморшки покрили чоло...'' (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 257); | ||
| + | // Робитися тихим (у 6 знач.). ''Буйний був хлопець Дмитро, а при ній якось тих, благий такий робився'' (Гнат Хоткевич, II, 1966, 83). | ||
| + | |||
| + | '''2.''' Переставати звучати; переставати видавати або утворювати звуки. ''Сонце заходить, гори чорніють. Пташечка тихне, поле німіє'' (Тарас Шевченко, II, 1963, 37); ''Сосни шумлять під вітрами, Тихнуть у лагідну днину, Серце ж моє із вами Мову веде безупинну'' (Микола Нагнибіда, Слово.., 1954, 130); ''І де пролетить він [голуб] — там тихнуть гармати, І мати виходить синів зустрічати'' (Ярослав Шпорта, Твої літа, 1950, 138); | ||
| + | <br /> | ||
| + | // Слабшаючи, зникати. ''Ми солдати справді, та зовсім беззбройні, Коли ворог — тиф. Пульсик, наче нитка, на руці, на скроні Обривався, тих'' (Платон Воронько, Коли я.., 1962, 116); Т''ихли в йому [серці] болі, в душі розходилися ту ми, ясніло та розвиднялося'' (Панас Мирний, I, 1954, 214). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Тихнути.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Тихнути2.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Тихнути3.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube| 41AdwfyHrJk}} | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | ===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка=== | ||
| + | ====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%D0%B8%D1%85%D0%B8%D0%B9 Тихий]==== | ||
| + | ====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%D0%B8%D1%85%D1%96%D1%88%D0%B0%D1%82%D0%B8 Тихішати]==== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2021 року]] | ||
Поточна версія на 12:17, 6 листопада 2021
Ти́хнути, -ну, -неш, гл. Утихать. І тихнуть Божії слова. Шевч.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ТИХНУТИ, ну, неш; мин. ч. тих, ла, ло і тихнув, пула, ло; недок.
1. Ставати тихішим, тихшим. Я вже не той, що колись.. Гасне мій погляд, і тихне мій голос, А зморшки покрили чоло... (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 257); // Робитися тихим (у 6 знач.). Буйний був хлопець Дмитро, а при ній якось тих, благий такий робився (Гнат Хоткевич, II, 1966, 83).
2. Переставати звучати; переставати видавати або утворювати звуки. Сонце заходить, гори чорніють. Пташечка тихне, поле німіє (Тарас Шевченко, II, 1963, 37); Сосни шумлять під вітрами, Тихнуть у лагідну днину, Серце ж моє із вами Мову веде безупинну (Микола Нагнибіда, Слово.., 1954, 130); І де пролетить він [голуб] — там тихнуть гармати, І мати виходить синів зустрічати (Ярослав Шпорта, Твої літа, 1950, 138);
// Слабшаючи, зникати. Ми солдати справді, та зовсім беззбройні, Коли ворог — тиф. Пульсик, наче нитка, на руці, на скроні Обривався, тих (Платон Воронько, Коли я.., 1962, 116); Тихли в йому [серці] болі, в душі розходилися ту ми, ясніло та розвиднялося (Панас Мирний, I, 1954, 214).
Ілюстрації
|
|
|
