Відмінності між версіями «Мичка»
(Створена сторінка: '''Ми́чка, -ки, '''''ж. ''1) Связка льну, неньки, приготовленная для пряжи. ''Баба сиділа дома, мич...) |
м |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Ми́чка, -ки, '''''ж. ''1) Связка льну, неньки, приготовленная для пряжи. ''Баба сиділа дома, мички пряла. ''Рудч. Ск. II. 13. 2) Прядь волосъ, выбившаяся изъ подъ платка. ''Сховала під кибалку мичку, щоб не світилася коса. ''Котл. Ен. 3) Волосы у лошади надъ заднею частью копыта, щетка. ''Коні худі, миршаві, з запалими боками, з сухими ребрами, з кудлатими гривами, пелехатими мичками. ''Левиц. І. 323. 4) Раст. Naradus stricta L. ЗЮЗО. І. 129. | '''Ми́чка, -ки, '''''ж. ''1) Связка льну, неньки, приготовленная для пряжи. ''Баба сиділа дома, мички пряла. ''Рудч. Ск. II. 13. 2) Прядь волосъ, выбившаяся изъ подъ платка. ''Сховала під кибалку мичку, щоб не світилася коса. ''Котл. Ен. 3) Волосы у лошади надъ заднею частью копыта, щетка. ''Коні худі, миршаві, з запалими боками, з сухими ребрами, з кудлатими гривами, пелехатими мичками. ''Левиц. І. 323. 4) Раст. Naradus stricta L. ЗЮЗО. І. 129. | ||
[[Категорія:Ми]] | [[Категорія:Ми]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://sum.in.ua/s/mychka Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | ||
| + | 1. Пучок конопель або льону, підготовлений для прядіння. Оце було я гребінку візьму, прив'яжу мичку та й собі пряду (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 53); І ось прядиво готове. Мати розчісувала його гребінкою, робила мичку і надівала на великий гребінь (Василь Минко, Моя Минківка, 1962, 57); Сокорина стругав держака до заступа, а дружина мички микала (Панас Кочура, Родина.., 1962, 225); * У порівняннях. Чуб на Грицькові був скуйовджений, як на гребені мичка (Степан Васильченко, I, 1959, 117). | ||
| + | |||
| + | 2. перен. Пасмо волосся, що вибивається з жіночої коси; волосся, підібране й зв'язане на потилиці. Сховала [Юнона] під кибалку мичку, Щоб не світилася коса (Іван Котляревський, II, 1952, 66); В хату вскочила жінка не жінка, дівка не дівка: голова непокрита, як у дівки, а коси заборсані в мичку (Панас Мирний, II, 1954, 145); Червоною хустиною вона Своє волосся русе пов'язала, Та мичка вибивається одна, Насмішкувата й нібито недбала (Максим Рильський, Сад.., 1955, 69). | ||
| + | |||
| + | 3. Жмут волосся у коней над копитом іззаду; щітка. — На передніх ногах мички білі? — їй-бо вона! — Терешко аж зірвався на ноги (Борис Грінченко, II, 1963, 249); Карий кінь під ним вигідно вирізнявся від решти з табуна пригнаних коней. Красивий баский корпус на тонких ногах з розкішною мичкою біля копит, як у гірських порід коней (Іван Ле, Хмельницький, I, 1957, 353). | ||
| + | |||
| + | 4. Ниткоподібне розгалуження кореня рослини. На коренеплодах замість загиблих внаслідок пошкодження мичок надмірно розвиваються нові (Шкідники і хвороби .. рослин, 1956, 181). | ||
| + | |||
| + | 5. бот., діал. Біловус (у 2 знач.). Велика площа лук.. складається з малоцінних щільнокущових злаків — мички,.. осок та різнотрав'я (Соціалістичне тваринництво, 2, 1956, 23). | ||
| + | ==Ілюстаціїї== | ||
| + | |||
| + | https://sp-ao.shortpixel.ai/client/to_auto,q_glossy,ret_img,w_600/https://shkolnaiapora.ru/wp-content/uploads/2017/10/%D0%9B%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BD.png | ||
| + | |||
| + | |||
| + | https://vodopad.ru/upload/resize_cache/images/100015233/400_400_1/100015233_1.jpg | ||
| + | |||
| + | |||
| + | https://fs02.vseosvita.ua/02004m62-98a6-300x168.jpg | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Історико-філософський факультет]] | ||
Версія за 00:13, 6 листопада 2021
Ми́чка, -ки, ж. 1) Связка льну, неньки, приготовленная для пряжи. Баба сиділа дома, мички пряла. Рудч. Ск. II. 13. 2) Прядь волосъ, выбившаяся изъ подъ платка. Сховала під кибалку мичку, щоб не світилася коса. Котл. Ен. 3) Волосы у лошади надъ заднею частью копыта, щетка. Коні худі, миршаві, з запалими боками, з сухими ребрами, з кудлатими гривами, пелехатими мичками. Левиц. І. 323. 4) Раст. Naradus stricta L. ЗЮЗО. І. 129.
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
1. Пучок конопель або льону, підготовлений для прядіння. Оце було я гребінку візьму, прив'яжу мичку та й собі пряду (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 53); І ось прядиво готове. Мати розчісувала його гребінкою, робила мичку і надівала на великий гребінь (Василь Минко, Моя Минківка, 1962, 57); Сокорина стругав держака до заступа, а дружина мички микала (Панас Кочура, Родина.., 1962, 225); * У порівняннях. Чуб на Грицькові був скуйовджений, як на гребені мичка (Степан Васильченко, I, 1959, 117).
2. перен. Пасмо волосся, що вибивається з жіночої коси; волосся, підібране й зв'язане на потилиці. Сховала [Юнона] під кибалку мичку, Щоб не світилася коса (Іван Котляревський, II, 1952, 66); В хату вскочила жінка не жінка, дівка не дівка: голова непокрита, як у дівки, а коси заборсані в мичку (Панас Мирний, II, 1954, 145); Червоною хустиною вона Своє волосся русе пов'язала, Та мичка вибивається одна, Насмішкувата й нібито недбала (Максим Рильський, Сад.., 1955, 69).
3. Жмут волосся у коней над копитом іззаду; щітка. — На передніх ногах мички білі? — їй-бо вона! — Терешко аж зірвався на ноги (Борис Грінченко, II, 1963, 249); Карий кінь під ним вигідно вирізнявся від решти з табуна пригнаних коней. Красивий баский корпус на тонких ногах з розкішною мичкою біля копит, як у гірських порід коней (Іван Ле, Хмельницький, I, 1957, 353).
4. Ниткоподібне розгалуження кореня рослини. На коренеплодах замість загиблих внаслідок пошкодження мичок надмірно розвиваються нові (Шкідники і хвороби .. рослин, 1956, 181).
5. бот., діал. Біловус (у 2 знач.). Велика площа лук.. складається з малоцінних щільнокущових злаків — мички,.. осок та різнотрав'я (Соціалістичне тваринництво, 2, 1956, 23).
Ілюстаціїї
