Відмінності між версіями «Маніжитися»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Маніжитися, -жуся, -жишся, '''''гл. ''Жеманиться; нѣжничать. Категорія:Ма) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Маніжитися, -жуся, -жишся, '''''гл. ''Жеманиться; нѣжничать. | '''Маніжитися, -жуся, -жишся, '''''гл. ''Жеманиться; нѣжничать. | ||
[[Категорія:Ма]] | [[Категорія:Ма]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
| + | '''МАНІЖИТИСЯ''', жуся, жишся, недок., розм. | ||
| + | |||
| + | '''1.''' Поводитися манірно; маніритися. ''[Захарко:] Та то Домаха, може, з болісті? Хвора людина — треба вибачити!.. [Василь:] Дуже вже вона маніжиться!'' (Марко Кропивницький, II, 1958, 159); ''Гнат бере стакан в руки і так маніжиться, ніби тієї горілки зроду і не куштував: хмуриться, кривиться, одвертається'' (Григорій Тютюнник, Вир, 1960, 208). | ||
| + | |||
| + | '''2.''' з ким, рідко. Те саме, що панькатися. ''Кат із нею [дівчиною], посадовить її на санки, тільки не біля себе, а на самім задку, — з їхнім братом не дуже треба маніжитися, а то ціни собі не складуть'' (Михайло Стельмах, I, 1962, 152). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Маніжитися.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Маніжитися2.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Маніжитися3.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Маніжитися4.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube| HLNAELIVeog}} | ||
| + | {{#ev:youtube| 4gtj0zpSmwQ}} | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2021 року]] | ||
Версія за 23:58, 5 листопада 2021
Маніжитися, -жуся, -жишся, гл. Жеманиться; нѣжничать.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
МАНІЖИТИСЯ, жуся, жишся, недок., розм.
1. Поводитися манірно; маніритися. [Захарко:] Та то Домаха, може, з болісті? Хвора людина — треба вибачити!.. [Василь:] Дуже вже вона маніжиться! (Марко Кропивницький, II, 1958, 159); Гнат бере стакан в руки і так маніжиться, ніби тієї горілки зроду і не куштував: хмуриться, кривиться, одвертається (Григорій Тютюнник, Вир, 1960, 208).
2. з ким, рідко. Те саме, що панькатися. Кат із нею [дівчиною], посадовить її на санки, тільки не біля себе, а на самім задку, — з їхнім братом не дуже треба маніжитися, а то ціни собі не складуть (Михайло Стельмах, I, 1962, 152).
Ілюстрації
|
|
|
|
