Відмінності між версіями «Швиргонути»
(Створена сторінка: '''Швиргонути, -ну, -неш, '''''гл. ''Однокр. отъ '''швиргати'''. Швырнуть, бросить. Мкр. Н. 31. ''Скинув...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Швиргонути, -ну, -неш, '''''гл. ''Однокр. отъ '''швиргати'''. Швырнуть, бросить. Мкр. Н. 31. ''Скинув з себе відлогу і швиргонув сторожам. ''К. ЧР. 403. | '''Швиргонути, -ну, -неш, '''''гл. ''Однокр. отъ '''швиргати'''. Швырнуть, бросить. Мкр. Н. 31. ''Скинув з себе відлогу і швиргонув сторожам. ''К. ЧР. 403. | ||
[[Категорія:Шв]] | [[Категорія:Шв]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
| + | '''ШВИРГОНУ́ТИ''', ну, неш, док., однокр., перех. і неперех., розм. Підсил. до '''ШВИРГНУТИ'''. ''Дід Панас виплутував рибу, клав собі в човен; налапав дві жаби й швиргонув їх спересердя геть у воду'' (Нечуй-Левицький, I, 1956, 66); ''Щось наче підхопило мене й швиргонуло на землю'' (Леонід Смілянський, Сашко, 1954, 84); ''Мар'ян Хомаха вискочив з хати. І капелюха свого забув. Устина швиргонула його за поріг'' (Степан Чорнобривець Визвол. земля, 1950, 180); | ||
| + | <br /> | ||
| + | // безос. ''Ліве колесо потрапило в невидиму калабаню, тачка брикнула задом, і Йоньку швиргонуло в потік'' (Григорій Тютюнник, Вир, 1960, 228). | ||
| + | <br /> | ||
| + | |||
| + | ===[https://1677.slovaronline.com/ Онлайн-словник української мови у 20 томах]=== | ||
| + | // у знач. '''КИ́НУТИ''' кого, що (помахом руки, рук змусити летіти, падати або змусити летіти з метою влучити в когось, щось і т. ін.). ''Вона ледве встигла вкинути йому в кишеню два пиріжки'' (О. Гуреїв). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Швиргонути.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Швиргонути2.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Швиргонути3.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube| eJbXn4mFASY}} | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2021 року]] | ||
Поточна версія на 21:44, 5 листопада 2021
Швиргонути, -ну, -неш, гл. Однокр. отъ швиргати. Швырнуть, бросить. Мкр. Н. 31. Скинув з себе відлогу і швиргонув сторожам. К. ЧР. 403.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ШВИРГОНУ́ТИ, ну, неш, док., однокр., перех. і неперех., розм. Підсил. до ШВИРГНУТИ. Дід Панас виплутував рибу, клав собі в човен; налапав дві жаби й швиргонув їх спересердя геть у воду (Нечуй-Левицький, I, 1956, 66); Щось наче підхопило мене й швиргонуло на землю (Леонід Смілянський, Сашко, 1954, 84); Мар'ян Хомаха вискочив з хати. І капелюха свого забув. Устина швиргонула його за поріг (Степан Чорнобривець Визвол. земля, 1950, 180);
// безос. Ліве колесо потрапило в невидиму калабаню, тачка брикнула задом, і Йоньку швиргонуло в потік (Григорій Тютюнник, Вир, 1960, 228).
Онлайн-словник української мови у 20 томах
// у знач. КИ́НУТИ кого, що (помахом руки, рук змусити летіти, падати або змусити летіти з метою влучити в когось, щось і т. ін.). Вона ледве встигла вкинути йому в кишеню два пиріжки (О. Гуреїв).
Ілюстрації
|
|
|
