Відмінності між версіями «Кібчити»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 8: | Рядок 8: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Кібчити1 |x140px]] | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Кібчити1|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: |x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: |x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: |x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: |x140px]] | ||
Версія за 19:46, 5 листопада 2021
Кібчити, -чу, -чиш, гл. Наносити удари, лупити, люпцювати. Мнж. 61.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Кібчити, чу, чиш, гл. Бити, колотити. Мнж. 61. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 242.
Ілюстрації
| x140px | [[Зображення: |x140px]] | [[Зображення: |x140px]] |
