Відмінності між версіями «Нівечиння»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Нівечиння, -ня''''', с. ''Знищення чогось, псування майна, пошкоджувати. Іноді вживається у сенсі подряпин або ран. | '''Нівечиння, -ня''''', с. ''Знищення чогось, псування майна, пошкоджувати. Іноді вживається у сенсі подряпин або ран. | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | ===[https://1548.slovaronline.com/search?s=%D0%9D%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D1%8F Словник | + | ===[https://1548.slovaronline.com/search?s=%D0%9D%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D1%8F Словник Павла Штепи ]=== |
Нівечиння, ня, с. Порча; знищення, розорення. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 565. | Нівечиння, ня, с. Порча; знищення, розорення. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 565. | ||
Версія за 18:25, 5 листопада 2021
Нівечиння, -ня, с. Знищення чогось, псування майна, пошкоджувати. Іноді вживається у сенсі подряпин або ран.
Зміст
Сучасні словники
Словник Павла Штепи
Нівечиння, ня, с. Порча; знищення, розорення. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 565.
Ілюстрації
|
|
|
