Відмінності між версіями «Коріння»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Зовнішні посилання) |
м |
||
| (не показані 75 проміжних версій ще одного учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | |||
| − | |||
== Словник Бориса Грінченка == | == Словник Бориса Грінченка == | ||
| − | '''Корі́ння, -ня | + | '''Корі́ння, -ня''' [http://goroh.in.ua/%D0%A2%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BF%D1%86%D1%96%D1%8F/%D0%BA%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F <big>[ко<sup>у</sup>р‛і́н`:а]</big>], м. соб. |
| − | + | ||
| − | * На сире коріння, на біле каміння ніжки свої козацькії | + | 1)''Коренья''. |
| − | + | * На сире коріння, на біле каміння ніжки свої козацькії посікає. ''Дума. | |
| − | * В Лесі тільки й було роботи, що копати коріння, варити зілля. К. ЧР. | + | * В Лесі тільки й було роботи, що копати коріння, варити зілля. ''К. ЧР. |
| − | + | 2)''Пряности''. Желех. Ум. ''Коріннячко''. | |
| − | Пряности. Желех. Ум. Коріннячко. | + | * Щоб ті сади висохли аж до коріннячка. ''Чуб. |
| − | * Щоб ті сади висохли аж до коріннячка. Чуб. | + | |
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | |
| − | + | ||
| − | + | ||
1. Збірн. до ''корінь'' | 1. Збірн. до ''корінь'' | ||
* Буря вирвала кілька дубів з корінням (Панас Мирний, III, 1954, 188); | * Буря вирвала кілька дубів з корінням (Панас Мирний, III, 1954, 188); | ||
| Рядок 20: | Рядок 15: | ||
* Корінці деяких рослин використовують як ліки. Під полом лежали усякі трави і коріння: м'ята, любисток, терлич, папороть (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 189); | * Корінці деяких рослин використовують як ліки. Під полом лежали усякі трави і коріння: м'ята, любисток, терлич, папороть (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 189); | ||
* — Не буде зараження, — запевнив Денис. — У мене є всякі медикаменти і коріння (Олесь Гончар, III, 1959, 43). | * — Не буде зараження, — запевнив Денис. — У мене є всякі медикаменти і коріння (Олесь Гончар, III, 1959, 43). | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
2. ''Коренеплоди'', що уживають зі стравами, напоями; прянощі. | 2. ''Коренеплоди'', що уживають зі стравами, напоями; прянощі. | ||
* Отаман виніс із кімнати здорову пляшку горілки, настояну на жовтому корінні (Нечуй-Левицький, II, 1956, 224); | * Отаман виніс із кімнати здорову пляшку горілки, настояну на жовтому корінні (Нечуй-Левицький, II, 1956, 224); | ||
* М'ясо дичини іноді шпигують ароматичним корінням (Технологія приготування їжі, 1957, 50). | * М'ясо дичини іноді шпигують ароматичним корінням (Технологія приготування їжі, 1957, 50). | ||
| + | ===[https://uk.worldwidedictionary.org/%D0%BA%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F#Словник_синонімів Словник синонімів]=== | ||
| + | ''<big>корінь</big>'' (частина рослини, що міститься в землі й за допомогою якої рослина всмоктує з ґрунту воду з поживними речовинами); ''<big>кореневище</big>'' (перев. корінь багаторічних трав’янистих рослин і головний корінь дерева); <big>''корінець''</big> (перев. невеликого розміру); <big>''коріння''</big> збірн.; <big>''хвіст''</big> (у коренеплоді). | ||
| + | * Дніпро берег риє-риє, Яворові корінь миє (Т. Шевченко); | ||
| + | * Під шинами ще шипить волога земля і оголені рожеві корінці молодої трави (М. Стельмах); | ||
| + | * Зміями в’ються жмути засохлого коріння живих колись дерев (Г. Хоткевич); | ||
| + | * Хвіст морквини. | ||
| + | <big>''прянощі''</big> [пряність рідше] (рослини, що використовуються як приправа до їжі); <big>''коріння''</big> (коренеплоди). | ||
| + | * Замовляв [обід] Кошарний. Коньячок.., шашлик по-карськи: гранчасті шматки баранячого м’яса, засмажені до червоності, прошпиговані прянощами й збризнуті помідорним соком (П. Загребельний); | ||
| + | * В клуні пішов дух вареної горілки, меду, перцю та усякого коріння (І. Нечуй-Левицький). | ||
| + | |||
| + | |||
| + | <big>''Термін коріння також уживають, маючи на увазі своє походження чи основу чогось.'' | ||
| + | </big> | ||
== Фразеологізми == | == Фразеологізми == | ||
| Рядок 36: | Рядок 38: | ||
// тільки док. Покінчити з ким-, чим-небудь, позбутися когось, чогось. | // тільки док. Покінчити з ким-, чим-небудь, позбутися когось, чогось. | ||
* — Нема йому більше місця в Ольжинім серці! — пристукнула Ірина кулачком по Кочубеєвому столу. — З корінням, каже, вирву з душі того проклятущого... (О. Гончар). | * — Нема йому більше місця в Ольжинім серці! — пристукнула Ірина кулачком по Кочубеєвому столу. — З корінням, каже, вирву з душі того проклятущого... (О. Гончар). | ||
| + | '''доко́пуватися / докопа́тися до ко́реня (до корі́ння)''' Глибоко, вдумливо аналізуючи що-небудь, з’ясовувати його суть. | ||
| + | * Він ніколи не буде ні письменником, ні інженером, бо не здатний серйозно вчитись і докопуватися до коріння (О. Донченко). | ||
'''пусти́ти / рідше пуска́ти корі́ння (ко́рінь)''' ''в що, в чому.'' | '''пусти́ти / рідше пуска́ти корі́ння (ко́рінь)''' ''в що, в чому.'' | ||
| − | 1 | + | 1) Прижитися, закріпитися, обжитися де-небудь. |
* Уявіть тих, хто залишив своє чисте, молоде, чудове місто, яким пишався, у якому вже пустив коріння, народжував дітей (Ю. Щербак); | * Уявіть тих, хто залишив своє чисте, молоде, чудове місто, яким пишався, у якому вже пустив коріння, народжував дітей (Ю. Щербак); | ||
* Пристав до вдовиці у прийми: двоє дітей, батько старий, хазяйство не яке, зате млин оце. Якщо як, то, може, й зовсім коріння пущу отут (А. Головко); | * Пристав до вдовиці у прийми: двоє дітей, батько старий, хазяйство не яке, зате млин оце. Якщо як, то, може, й зовсім коріння пущу отут (А. Головко); | ||
* Там ви пустили корінь, бо там ваша Василина .. до колиски клала та й співала вашим дітям (І. Чендей). | * Там ви пустили корінь, бо там ваша Василина .. до колиски клала та й співала вашим дітям (І. Чендей). | ||
| − | 2 | + | 2) Стати постійним; надійно, міцно утвердитися. |
* Розлад у Сніжковій сім’ї все глибше пускав коріння своє (К. Гордієнко); | * Розлад у Сніжковій сім’ї все глибше пускав коріння своє (К. Гордієнко); | ||
| − | * Ідея не задовольняється тим, що існує зараз, ні, вона прагне пустити коріння глибше, переконати вас, що вона вічна (В. Підмогильний) | + | * Ідея не задовольняється тим, що існує зараз, ні, вона прагне пустити коріння глибше, переконати вас, що вона вічна (В. Підмогильний); |
* пуска́ти корінці́. Писар почув, що в йому запалюється злість, що вона пускає в його душі корінці (І. Нечуй-Левицький). | * пуска́ти корінці́. Писар почув, що в йому запалюється злість, що вона пускає в його душі корінці (І. Нечуй-Левицький). | ||
'''сяга́ти [свої́м] корі́нням''' ''куди.'' Вести, брати свій початок з дуже давніх часів; мати давні витоки, першооснови. | '''сяга́ти [свої́м] корі́нням''' ''куди.'' Вести, брати свій початок з дуже давніх часів; мати давні витоки, першооснови. | ||
| Рядок 50: | Рядок 54: | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
| − | {| style="width:100%; margin-top:1em; vertical-align:top; border-top:7px # | + | {| style="width:100%; margin-top:1em; vertical-align:top; border-top:7px #75442B solid; border-bottom:7px #75442B solid; text-align:center" |
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Зображення_4.jpeg|x160px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Зображення_4.jpeg|x160px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Зображення_3.jpeg|x160px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Зображення_3.jpeg|x160px]] | ||
| − | |||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Зображення_1.jpeg|x160px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Зображення_5.jpeg|x160px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Зображення_5.jpeg|x160px]] | ||
|} | |} | ||
| + | |||
| + | == Медіа == | ||
| + | {{#ev:youtube|XXItEKFYOQY}} | ||
| + | |||
| + | == Цікаві факти == | ||
| + | [[Файл:winnik.jpeg|міні|ліворуч|Кетрін Винник]] | ||
| + | |||
| + | |||
| + | * Голівудська акторка, пластунка Кетрін Винник має українське коріння. Онучка українського січового стрільця знялась в близько 20-ти успішних стрічках та серіалах виробництва "Paramount Pictures". В дитинстві, в рідному Торонто займалася в "Пласті", щонеділі ходила в тамтешню українську школу імені Цьопи Паліїв та відвідувала греко-католицьку церкву. Згодом захопилася східними єдиноборствами, де досягла неабияких результатів, отримавши чорний пояс з карате і тхеквондо. У 2002 році Кетрін Винник отримала премію "Найкраща актриса" на Нью-Йоркському міжнародному незалежному кіно та відео фестивалі ("Short Film Award" New York International Independent Film & Video Festival ) за роль у короткометражці "Daddy's Little Girl" ("Татова донечка"). | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | * Різома (фр. rhizome — «кореневище») - форма коріння, що не має центрального підземного стрижня. А також філософська концепція, своєрідна метафора освоєння світу за однойменною працею «Різома» (1976) філософа Жиля Дельоза та психоаналітика Фелікса Ґваттарі. Дельоз і Ґваттарі виділяють два типи культури: «деревну» та «кореневища». Перший тип культури уособлює класичні зразки. У графічному зображенні, фотографії, копії відбивається світ. Втіленням «деревного» художнього світу слугує книга. На разі, [http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/kdsm_2013_21_41.pdf дослідники]переконані, що "духу сучасності більш відповідає інший тип культури та протиставляють хаотичне переплетення частин різоми, кожна з яких знаходиться у власному контакті з оточуючим середовищем, принципу структурної впорядкованості та ієрархічності. Різоматична культура втілює нелінійний тип естетичних зв’язків – усі її точки пов’язані між собою, але ці зв’язки множинні, безструктурні, заплутані". Отже, книга власне стає картиною світу. Культура «різоми» символізує народження нового типу читання: [https://iphras.ru/uplfile/root/biblio/1995/Mankovskaya_Paris.pdf «головним для читача стане не зрозуміти зміст книги, а користуватися нею як механізмом, експериментувати з нею»] | ||
| + | |||
| + | [[Файл:cjghiudhgnvl idhgdbvdufhg.jpeg|міні|праворуч|''Баньян'' - дерево з найбільшою у світі площею крони]] | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | * Не у всіх рослин коріння росте в ґрунті. У деяких тропічних видів воно звисає і вбирає вологу безпосередньо з повітря. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | . | ||
| + | |||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D1%8C'''Корінь'''] | [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D1%8C'''Корінь'''] | ||
[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8'''Коренеплоди'''] | [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8'''Коренеплоди'''] | ||
| + | |||
| + | [https://youtu.be/N0IGZC3jWvY?t=31|'''Раїса Кириченко "Сік землі"'''] | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| − | + | [https://r2u.org.ua/data/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%8C%20%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20(1907-1909).pdf «Словарь української мови» Бориса Грінченка] | |
| − | + | [http://slovopedia.org.ua Словопедія (українські тлумачні онлайн словники)] | |
| − | + | [https://uk.worldwidedictionary.org Всесвітній словник української мови] | |
| − | + | ||
| − | + | [http://slovnyk.ua] | |
| − | + | [http://goroh.in.ua Збірка словників] | |
| − | + | ==Зовнішні посилання== | |
| − | + | [[Категорія:Ко]] | |
| − | + | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та управління]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та управління]] | ||
[[Категорія:Слова 2017 року]] | [[Категорія:Слова 2017 року]] | ||
Поточна версія на 00:46, 5 листопада 2021
Зміст
Словник Бориса Грінченка
Корі́ння, -ня [коур‛і́н`:а], м. соб.
1)Коренья.
- На сире коріння, на біле каміння ніжки свої козацькії посікає. Дума.
- В Лесі тільки й було роботи, що копати коріння, варити зілля. К. ЧР.
2)Пряности. Желех. Ум. Коріннячко.
- Щоб ті сади висохли аж до коріннячка. Чуб.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
1. Збірн. до корінь
- Буря вирвала кілька дубів з корінням (Панас Мирний, III, 1954, 188);
- Масна земля оживляла коріння, гнала по стовбурах соки (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 60);
- Корінці деяких рослин використовують як ліки. Під полом лежали усякі трави і коріння: м'ята, любисток, терлич, папороть (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 189);
- — Не буде зараження, — запевнив Денис. — У мене є всякі медикаменти і коріння (Олесь Гончар, III, 1959, 43).
2. Коренеплоди, що уживають зі стравами, напоями; прянощі.
- Отаман виніс із кімнати здорову пляшку горілки, настояну на жовтому корінні (Нечуй-Левицький, II, 1956, 224);
- М'ясо дичини іноді шпигують ароматичним корінням (Технологія приготування їжі, 1957, 50).
Словник синонімів
корінь (частина рослини, що міститься в землі й за допомогою якої рослина всмоктує з ґрунту воду з поживними речовинами); кореневище (перев. корінь багаторічних трав’янистих рослин і головний корінь дерева); корінець (перев. невеликого розміру); коріння збірн.; хвіст (у коренеплоді).
- Дніпро берег риє-риє, Яворові корінь миє (Т. Шевченко);
- Під шинами ще шипить волога земля і оголені рожеві корінці молодої трави (М. Стельмах);
- Зміями в’ються жмути засохлого коріння живих колись дерев (Г. Хоткевич);
- Хвіст морквини.
прянощі [пряність рідше] (рослини, що використовуються як приправа до їжі); коріння (коренеплоди).
- Замовляв [обід] Кошарний. Коньячок.., шашлик по-карськи: гранчасті шматки баранячого м’яса, засмажені до червоності, прошпиговані прянощами й збризнуті помідорним соком (П. Загребельний);
- В клуні пішов дух вареної горілки, меду, перцю та усякого коріння (І. Нечуй-Левицький).
Термін коріння також уживають, маючи на увазі своє походження чи основу чогось.
Фразеологізми
вирива́ти (викорчо́вувати) / ви́рвати (ви́корчувати) з ко́ренем (корі́нням) кого, що. Остаточно знищувати або ліквідовувати кого-, що-небудь.
- І твій батько, а мій вірний друг, сказав йому: “Зайду, Сафроне, до тебе. Небезпремінно зайду, коли твоє кодло буду із коренем виривати” (М. Стельмах);
- Нахвалявся прийти із сокирою та й викорчувати вас із корінням... (А. Дімаров);
// тільки док. Покінчити з ким-, чим-небудь, позбутися когось, чогось.
- — Нема йому більше місця в Ольжинім серці! — пристукнула Ірина кулачком по Кочубеєвому столу. — З корінням, каже, вирву з душі того проклятущого... (О. Гончар).
доко́пуватися / докопа́тися до ко́реня (до корі́ння) Глибоко, вдумливо аналізуючи що-небудь, з’ясовувати його суть.
- Він ніколи не буде ні письменником, ні інженером, бо не здатний серйозно вчитись і докопуватися до коріння (О. Донченко).
пусти́ти / рідше пуска́ти корі́ння (ко́рінь) в що, в чому.
1) Прижитися, закріпитися, обжитися де-небудь.
- Уявіть тих, хто залишив своє чисте, молоде, чудове місто, яким пишався, у якому вже пустив коріння, народжував дітей (Ю. Щербак);
- Пристав до вдовиці у прийми: двоє дітей, батько старий, хазяйство не яке, зате млин оце. Якщо як, то, може, й зовсім коріння пущу отут (А. Головко);
- Там ви пустили корінь, бо там ваша Василина .. до колиски клала та й співала вашим дітям (І. Чендей).
2) Стати постійним; надійно, міцно утвердитися.
- Розлад у Сніжковій сім’ї все глибше пускав коріння своє (К. Гордієнко);
- Ідея не задовольняється тим, що існує зараз, ні, вона прагне пустити коріння глибше, переконати вас, що вона вічна (В. Підмогильний);
- пуска́ти корінці́. Писар почув, що в йому запалюється злість, що вона пускає в його душі корінці (І. Нечуй-Левицький).
сяга́ти [свої́м] корі́нням куди. Вести, брати свій початок з дуже давніх часів; мати давні витоки, першооснови.
- Історія східних слов’ян своїм корінням сягає в глибоку давнину (Іст. укр. літ.).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Цікаві факти
- Голівудська акторка, пластунка Кетрін Винник має українське коріння. Онучка українського січового стрільця знялась в близько 20-ти успішних стрічках та серіалах виробництва "Paramount Pictures". В дитинстві, в рідному Торонто займалася в "Пласті", щонеділі ходила в тамтешню українську школу імені Цьопи Паліїв та відвідувала греко-католицьку церкву. Згодом захопилася східними єдиноборствами, де досягла неабияких результатів, отримавши чорний пояс з карате і тхеквондо. У 2002 році Кетрін Винник отримала премію "Найкраща актриса" на Нью-Йоркському міжнародному незалежному кіно та відео фестивалі ("Short Film Award" New York International Independent Film & Video Festival ) за роль у короткометражці "Daddy's Little Girl" ("Татова донечка").
- Різома (фр. rhizome — «кореневище») - форма коріння, що не має центрального підземного стрижня. А також філософська концепція, своєрідна метафора освоєння світу за однойменною працею «Різома» (1976) філософа Жиля Дельоза та психоаналітика Фелікса Ґваттарі. Дельоз і Ґваттарі виділяють два типи культури: «деревну» та «кореневища». Перший тип культури уособлює класичні зразки. У графічному зображенні, фотографії, копії відбивається світ. Втіленням «деревного» художнього світу слугує книга. На разі, дослідникипереконані, що "духу сучасності більш відповідає інший тип культури та протиставляють хаотичне переплетення частин різоми, кожна з яких знаходиться у власному контакті з оточуючим середовищем, принципу структурної впорядкованості та ієрархічності. Різоматична культура втілює нелінійний тип естетичних зв’язків – усі її точки пов’язані між собою, але ці зв’язки множинні, безструктурні, заплутані". Отже, книга власне стає картиною світу. Культура «різоми» символізує народження нового типу читання: «головним для читача стане не зрозуміти зміст книги, а користуватися нею як механізмом, експериментувати з нею»
- Не у всіх рослин коріння росте в ґрунті. У деяких тропічних видів воно звисає і вбирає вологу безпосередньо з повітря.
.
Див. також
Джерела та література
«Словарь української мови» Бориса Грінченка
Словопедія (українські тлумачні онлайн словники)
Всесвітній словник української мови
