Відмінності між версіями «Старик»
м |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Старик, -ка, '''''м. ''1) Старикъ. 2) Луна въ послѣдней четверти. Чуб. І. 10. 3) Старое русло рѣки. 4) '''У старики піти'''. Пойти на волостной сходъ. Харьк. у. Ум. '''Старичо́к. ''' | '''Старик, -ка, '''''м. ''1) Старикъ. 2) Луна въ послѣдней четверти. Чуб. І. 10. 3) Старое русло рѣки. 4) '''У старики піти'''. Пойти на волостной сходъ. Харьк. у. Ум. '''Старичо́к. ''' | ||
− | [[Категорія:Ст]] | + | [[Категорія:Ст]] |
− | + | ||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | ===[http://sum.in.ua/s/staryk Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | ||
+ | |||
1. Чоловік, що прожив багато років, досяг старості. Там [у пеклі].. Були пани і мужики, Була тут шляхта і міщани, І молоді, і старики (Іван Котляревський, I, 1952, 138); Весь аул від малого до старого збігся до саней. Старики, діти й жінки з острахом і цікавістю довго дивилися на вовків (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 219); Невисокий, з поголеним сухорлявим обличчям старик у темно-зеленому довгому сюртуці, з шовковою хусткою на шиї вийшов до молодих людей (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 92); | 1. Чоловік, що прожив багато років, досяг старості. Там [у пеклі].. Були пани і мужики, Була тут шляхта і міщани, І молоді, і старики (Іван Котляревський, I, 1952, 138); Весь аул від малого до старого збігся до саней. Старики, діти й жінки з острахом і цікавістю довго дивилися на вовків (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 219); Невисокий, з поголеним сухорлявим обличчям старик у темно-зеленому довгому сюртуці, з шовковою хусткою на шиї вийшов до молодих людей (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 92); | ||
// фам. Уживається як пестливе звертання до давнього приятеля, товариша. [Книш:] Старик, бутерброда хочеш? [Охріменко:] Ні, мабуть, одбило апетит (Іван Микитенко, I, 1957, 29); | // фам. Уживається як пестливе звертання до давнього приятеля, товариша. [Книш:] Старик, бутерброда хочеш? [Охріменко:] Ні, мабуть, одбило апетит (Іван Микитенко, I, 1957, 29); | ||
Рядок 10: | Рядок 13: | ||
3. розм. Людина, що має великий досвід у чому-небудь, давно займається чим-небудь. Молодший лейтенант Теличко був ветеран, «старик», з ним Сагайда не раз потрапляв у скрутні перепалки (Олесь Гончар, III, 1959, 335). | 3. розм. Людина, що має великий досвід у чому-небудь, давно займається чим-небудь. Молодший лейтенант Теличко був ветеран, «старик», з ним Сагайда не раз потрапляв у скрутні перепалки (Олесь Гончар, III, 1959, 335). | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | https://www.m24.ru/b/d/nBkSUhL2hFUvnMyyL76BvMKnxdDs95C-miTNnuWR9mOBdDebBizCnTY8qdJf6ReJ58vU9meMMok3Ee2nhSR6ISeO9G1N_wjJ=98XQDqxNAYEw0zpsduOg9w.jpg | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Історико-філософський факультет]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Історико-філософський факультет]] |
Версія за 22:12, 4 листопада 2021
Старик, -ка, м. 1) Старикъ. 2) Луна въ послѣдней четверти. Чуб. І. 10. 3) Старое русло рѣки. 4) У старики піти. Пойти на волостной сходъ. Харьк. у. Ум. Старичо́к.
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
1. Чоловік, що прожив багато років, досяг старості. Там [у пеклі].. Були пани і мужики, Була тут шляхта і міщани, І молоді, і старики (Іван Котляревський, I, 1952, 138); Весь аул від малого до старого збігся до саней. Старики, діти й жінки з острахом і цікавістю довго дивилися на вовків (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 219); Невисокий, з поголеним сухорлявим обличчям старик у темно-зеленому довгому сюртуці, з шовковою хусткою на шиї вийшов до молодих людей (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 92); // фам. Уживається як пестливе звертання до давнього приятеля, товариша. [Книш:] Старик, бутерброда хочеш? [Охріменко:] Ні, мабуть, одбило апетит (Іван Микитенко, I, 1957, 29); // розм. Батько похилого віку або старий. — Так, виходить, живий і батько ще? — перебив його Мусій.. — Да, старик у нас бойовий. Та не такий і старий він іще, шістдесят з чимось... — і замовк (Андрій Головко, II, 1957, 500).
2. тільки мн. Старі люди (чоловіки і жінки). Обсядуть його старики, слухають, що він розказує про саранчу, як колись налітала у старовину (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 480); Нарешті всі зібралися і рушили. Молодь верхи на конях, старики на гарбі (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 87); // розм. Батько і мати; батьки. Заярним дуже хотілося онука, у стариків так радісно билося серце, коли вони бачили у когось на руках малятко (Анатолій Хорунжий, Незакінчений політ, 1960, 148).
3. розм. Людина, що має великий досвід у чому-небудь, давно займається чим-небудь. Молодший лейтенант Теличко був ветеран, «старик», з ним Сагайда не раз потрапляв у скрутні перепалки (Олесь Гончар, III, 1959, 335).
Ілюстрації