Відмінності між версіями «Сала»
Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Сала - родовий відмінок іменника "сало" (з "Тлумачний словник української мови") | Сала - родовий відмінок іменника "сало" (з "Тлумачний словник української мови") | ||
+ | |||
Сала - якась розправа в образному її значенні (з "Словник афоризмів") | Сала - якась розправа в образному її значенні (з "Словник афоризмів") | ||
+ | |||
Цитатний словник: | Цитатний словник: | ||
"— Залили нам польськi пани аа шкуру сала! Цього ми нiколи не забудемо!" | "— Залили нам польськi пани аа шкуру сала! Цього ми нiколи не забудемо!" |
Версія за 13:04, 4 листопада 2021
Сала, -ли, ж. Небольшой плотъ изъ сноповъ, употреблявшійся козаками при переправѣ черезъ рѣку: на него складывали оружіе и одежду и привязывали его къ хвосту лошади.
Зміст
Сучасні словники
Сала - родовий відмінок іменника "сало" (з "Тлумачний словник української мови")
Сала - якась розправа в образному її значенні (з "Словник афоризмів")
Цитатний словник: "— Залили нам польськi пани аа шкуру сала! Цього ми нiколи не забудемо!" Нечуй-Левицький Іван Семенович - Гетьман Iван Виговський
"Були вони всі в лаптях та сермягах, говорили подібно до городської мови, цебто по-російському, та мати їх добре пригостила вечерею, а рано-вранці спекла їм на дорогу хліб і, прощаючись, одрізала чималий шматок сала" Антоненко-Давидович Борис Дмитрович - Слово матері
"— Куди ж пак! Мабуть, через те й стільки сала придбала на моєму хлібі, що в двері не потовпишся" Нечуй-Левицький Іван Семенович - Старосвітські батюшки та матушки
"Тільки ж, щоб туди Вовків тягнуло, поклав у середину принаду: великий шматок старого сала." Королів-Старий Василь Костянтинович - Мавка Вербинка
"Грицай виніс ще одну пляшку горілки і дві четвертини сала" Нечуй-Левицький Іван Семенович - Старі гультяї
"Йому виносили, чим багаті і раді, — чи то окраєць хліба, чи шматок сала, чи картоплі" Дімаров Анатолій Андрійович - На коні й під конем
"Вона тільки наливає в тарілочку топленого сала, встромляє гнотик і запалює каганець." Винниченко Володимир Кирилович - Сонячна машина
"Коли це приходить на ту неділю, простягає руку, дивлюсь — і не вірю своїм очам: на долоні три кришеники сала! Думаю — ти диви! Зважилася наша вкрасти!" Білик Іван Іванович - Похорон богів
"Сергій побіг до свого воза, взяв із торби шматок сала (один залишив Дорошеві), дві цибулини, кавалок хліба і приніс Денисові" Тютюнник Григорій Михайлович - Вир
"Чоловік був дуже радий, зараз поставив на стіл пляшку горілки; жінка кинулась до комори, принесла щільник липового меду, достала хліба й солі, накришила сала, покраяла цілий хліб, поставила на стіл сметану" Нечуй-Левицький Іван Семенович - Хмари