Відмінності між версіями «Перелякати»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 7: | Рядок 7: | ||
| − | ''ПЕРЕЛЯКАТИ'', аю, аєш, док., перех. Викликати страх, боязнь; дуже стривожити, злякати кого-небудь або всіх, багатьох. На вигоні телят перелякав [осел] (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 137); Найстрашніший привид не був би так перелякав її, як те, що вона тепер побачила (Іван Франко, VII, 1951, 163). | + | ''ПЕРЕЛЯКАТИ'', аю, аєш, док., перех. Викликати страх, боязнь; дуже стривожити, злякати кого-небудь або всіх, багатьох. На вигоні телят перелякав [осел] (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 137); |
| − | Перелякати на смерть (до смерті) — викликати надзвичайно сильне почуття страху, дуже злякати. Остапійчиних дітей на смерть перелякав [Чіпка].. Біжить, кажуть, як скажена собака, через город... (Панас Мирний, I, 1949, 282); Та що там ведмідь! Серна пробіжить мимо — і то перелякає на смерть (Гнат Хоткевич, II, 1966, 164). | + | Найстрашніший привид не був би так перелякав її, як те, що вона тепер побачила (Іван Франко, VII, 1951, 163). |
| + | Перелякати на смерть (до смерті) — викликати надзвичайно сильне почуття страху, дуже злякати. Остапійчиних дітей на смерть перелякав [Чіпка].. | ||
| + | Біжить, кажуть, як скажена собака, через город... (Панас Мирний, I, 1949, 282); Та що там ведмідь! Серна пробіжить мимо — і то перелякає на | ||
| + | смерть (Гнат Хоткевич, II, 1966, 164). | ||
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 221. | Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 221. | ||
Версія за 12:48, 3 листопада 2021
Перелякати, -ся. - викликати страх, боязнь; дуже стривожити, злякати кого-небудь або всіх, багатьох.
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ПЕРЕЛЯКАТИ, аю, аєш, док., перех. Викликати страх, боязнь; дуже стривожити, злякати кого-небудь або всіх, багатьох. На вигоні телят перелякав [осел] (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 137);
Найстрашніший привид не був би так перелякав її, як те, що вона тепер побачила (Іван Франко, VII, 1951, 163). Перелякати на смерть (до смерті) — викликати надзвичайно сильне почуття страху, дуже злякати. Остапійчиних дітей на смерть перелякав [Чіпка].. Біжить, кажуть, як скажена собака, через город... (Панас Мирний, I, 1949, 282); Та що там ведмідь! Серна пробіжить мимо — і то перелякає на смерть (Гнат Хоткевич, II, 1966, 164).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 221.
Ілюстрації
|
|
|
|
