Відмінності між версіями «Гордівниця»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Гордівниця, -ці, '''''ж. ''Горда жінка. Фемінитив від слова [[гордий]]. | '''Гордівниця, -ці, '''''ж. ''Горда жінка. Фемінитив від слова [[гордий]]. | ||
| − | Горда жінка - це жінка з почуттям власної гідності, з адекватною самооцінкою, вона | + | Горда жінка - це жінка з почуттям власної гідності, з адекватною самооцінкою, вона поважає себе, вірна, сильна, незалежна. Здорова особистість та самодостатня, |
Версія за 13:33, 3 листопада 2021
Гордівниця, -ці, ж. Горда жінка. Фемінитив від слова гордий.
Горда жінка - це жінка з почуттям власної гідності, з адекватною самооцінкою, вона поважає себе, вірна, сильна, незалежна. Здорова особистість та самодостатня,
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ГОРДІВНИ́ЦЯ, і, жін., розм. Жіночий рід до гордівник. Спитала б, може, люба гордівниця: «А хто сей красень, що іде з відерцем?» (Леся Українка, IV, 1954, 270); Чом проходиш мимо, строга гордівниця, Школи ремісничої краща випускниця? (Любов Забашта, Нові береги, 1950, 41).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 127.
Ілюстрації
|
|
|
|
