Відмінності між версіями «Коверза»
| (не показано 2 проміжні версії 2 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | '''Коверза, -зи, '''''ж. ''1) Раздумье, размышленіе. ''Об миленькій своїй дитині водив по мізку коверзу. ''Котл. Ен. III. 68 и Слов. 2) Чепуха. ''Лемішка хотів і собі закидати по московській... але замолов таку коверзу, що тільки сам махнув рукою. ''Левиц. І. 332 | + | '''Коверза, -зи, '''''ж. ''1) Раздумье, размышленіе. ''Об миленькій своїй дитині водив по мізку коверзу. ''Котл. Ен. III. 68 и Слов. 2) Чепуха. ''Лемішка хотів і собі закидати по московській... але замолов таку коверзу, що тільки сам махнув рукою. ''Левиц. І. 332. |
[[Категорія:Ко]] | [[Категорія:Ко]] | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
| + | 1. перев. мн. Думки, міркування з приводу чого-небудь. Стрункий, біло-рожевий юнак, якому й за вухом не свербіло від болісних роздумів батька, тим часом стояв з гребінцем у руці перед трюмо (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 11); Він, викинувши з голови всі ті роздуми, які мучили його, швидко закрокував до своєї хати (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 254); Ту сердечну, повну роздуму й глибокого людського почуття пісню слухали з однаковою увагою і росіяни,.. і білоруси (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 153). | ||
| + | 2. Те саме, що роздумування 1. Я роздумам вечірнім оддаюсь, — Перед Мічуріним, перед Бербанком 3 глибокою пошаною клонюсь (Максим Рильський, II, 1960, 70); А тут, на березі Гудзона, Нема для роздуму хвилин (Любомир Дмитерко, Осінь.., 1959, 5); Не мала [Ганна] стільки часу для роздуміву як зараз (Олесь Гончар, II, 1959, 261); Сергій любить самотність, а такі люди, очевидно, схильні до роздумів, вони все аналізують (Олекса Гуреїв, Друзі.., 1959, 88); Головну силу Успенського Франко бачив у його глибоких роздумах над долею свого народу (Радянське літературознавство, 3, 1957, 45). | ||
| + | ♦ Без роздумів — не думаючи, не вагаючись. Вірив [Шаптала]: такий, як Федір Дмитрович, не стане марнувати його сил десь на другорядній дільниці. Тому й згодився без роздумів (Павло Загребельний, Спека, 1961, 53); Занурюватися (зануритися) в роздуми див. занурюватися. | ||
| + | 3. Стан заглиблення у власні думки. Іноді він надовго поринав у такий глибокий роздум, що його будили, як сонного (Олександр Довженко, I, 1958, 430); Вранці після мовчання і довгих роздумів батько похмуро став на поріг (Михайло Стельмах, I, 1962, 600); Після якоїсь хвилини роздуму раптом уся шеренга хитнулась і... твердо зробила три кроки вперед (Олесь Гончар, II, 1959, 346). | ||
| + | В роздумі (роздумах) — в задумливому стані; задумливо. Ганна хвилину постояла в роздумі (Олесь Гончар, II, 1959, 256); В роздумі зупинився [Терентій] на подвір'ї (Михайло Стельмах, I, 1962, 498). | ||
| + | 4. Твір або частина твору, в якій автор висловлює свої думки, переживання, почуття. Ця [народна] тема постійно відчутна в його [О. Гончара] письменницьких роздумах, в найбільш об'ємних його образах — від Хоми Хаєцького до Данька Яреська (Про багатство літератури, 1959, 232); Серед творів останнього періоду війни справляють велике враження кілька роздумів, у яких Рильський проявив кращі риси свого ліричного таланту (Степан Крижанівський, М. Рильський, 1960, 96). | ||
| + | |||
| + | ===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]=== | ||
| + | Коверза, -зи, ж. 1) Раздумье, размышленіе. Об миленькій своїй дитині водив по мізку коверзу. Котл. Ен. III. 68 и Слов. 2) Чепуха. Лемішка хотів і собі закидати по московській... але замолов таку коверзу, що тільки сам махнув рукою. Левиц. І. 332. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: коверза.jpg |x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: коверза1.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: коверза2.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube| y5N3FHKHnt8}} | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2021 року]] | ||
Поточна версія на 00:12, 3 листопада 2021
Коверза, -зи, ж. 1) Раздумье, размышленіе. Об миленькій своїй дитині водив по мізку коверзу. Котл. Ен. III. 68 и Слов. 2) Чепуха. Лемішка хотів і собі закидати по московській... але замолов таку коверзу, що тільки сам махнув рукою. Левиц. І. 332.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
1. перев. мн. Думки, міркування з приводу чого-небудь. Стрункий, біло-рожевий юнак, якому й за вухом не свербіло від болісних роздумів батька, тим часом стояв з гребінцем у руці перед трюмо (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 11); Він, викинувши з голови всі ті роздуми, які мучили його, швидко закрокував до своєї хати (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 254); Ту сердечну, повну роздуму й глибокого людського почуття пісню слухали з однаковою увагою і росіяни,.. і білоруси (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 153). 2. Те саме, що роздумування 1. Я роздумам вечірнім оддаюсь, — Перед Мічуріним, перед Бербанком 3 глибокою пошаною клонюсь (Максим Рильський, II, 1960, 70); А тут, на березі Гудзона, Нема для роздуму хвилин (Любомир Дмитерко, Осінь.., 1959, 5); Не мала [Ганна] стільки часу для роздуміву як зараз (Олесь Гончар, II, 1959, 261); Сергій любить самотність, а такі люди, очевидно, схильні до роздумів, вони все аналізують (Олекса Гуреїв, Друзі.., 1959, 88); Головну силу Успенського Франко бачив у його глибоких роздумах над долею свого народу (Радянське літературознавство, 3, 1957, 45). ♦ Без роздумів — не думаючи, не вагаючись. Вірив [Шаптала]: такий, як Федір Дмитрович, не стане марнувати його сил десь на другорядній дільниці. Тому й згодився без роздумів (Павло Загребельний, Спека, 1961, 53); Занурюватися (зануритися) в роздуми див. занурюватися. 3. Стан заглиблення у власні думки. Іноді він надовго поринав у такий глибокий роздум, що його будили, як сонного (Олександр Довженко, I, 1958, 430); Вранці після мовчання і довгих роздумів батько похмуро став на поріг (Михайло Стельмах, I, 1962, 600); Після якоїсь хвилини роздуму раптом уся шеренга хитнулась і... твердо зробила три кроки вперед (Олесь Гончар, II, 1959, 346).
В роздумі (роздумах) — в задумливому стані; задумливо. Ганна хвилину постояла в роздумі (Олесь Гончар, II, 1959, 256); В роздумі зупинився [Терентій] на подвір'ї (Михайло Стельмах, I, 1962, 498).
4. Твір або частина твору, в якій автор висловлює свої думки, переживання, почуття. Ця [народна] тема постійно відчутна в його [О. Гончара] письменницьких роздумах, в найбільш об'ємних його образах — від Хоми Хаєцького до Данька Яреська (Про багатство літератури, 1959, 232); Серед творів останнього періоду війни справляють велике враження кілька роздумів, у яких Рильський проявив кращі риси свого ліричного таланту (Степан Крижанівський, М. Рильський, 1960, 96).
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Коверза, -зи, ж. 1) Раздумье, размышленіе. Об миленькій своїй дитині водив по мізку коверзу. Котл. Ен. III. 68 и Слов. 2) Чепуха. Лемішка хотів і собі закидати по московській... але замолов таку коверзу, що тільки сам махнув рукою. Левиц. І. 332.
Ілюстрації
|
|
|
