Відмінності між версіями «Синьогрудка»

Версія за 17:43, 1 листопада 2021

Синьогрудка, ж. Пт. Lusciola suecica. Вх. Пч. 12.

Сучасні словники

Синьогрудка- це полохливий птах розміром із малиновку. По землі вона пересувається характерними кроками, тому здається, що в неї напрочуд довгі ноги.

Опис

Синьогрудка - одна з найкрасивіших птахів, яка зустрічається в середній смузі Европи, та у Південній Азії, а також Північній Африці. Довжина птаха вбирається у 15 див, крило 7–8 див, хвіст до 4,5 див. При цьому синьогрудки тонконогі, окористі і завжди тримаються прямо. Вага може коливатися від 13 до 23 г. Завдяки цьому вони здатні спритно ховатись у чагарниках, ховаючись таким чином від небезпеки. Однак, восени та навесні, під час прольоту, варакушкі можуть часто з'являтися на відкритих місцях, а іноді й у садах, що знаходяться недалеко від річки в долині.

Ареал

Так як синьогрудки відносяться до перелітних птахів, то, залежно від сезону, їх місце проживання змінюється. Найчастіше вони гніздяться в Європі та Азії та на Алясці. В основному, свої гнізда вони вважають за краще облаштовувати в місцевості із густих чагарників, які знаходяться неподалік водойм, тому їх можна зустріти в долинах струмків, на болотах, мулистих берегах озер і річок. Гнізда в'ються виключно з стеблин трави, а зовні обкладаються мохом. У таких гніздах синьогрудки виховують потомство, а з настанням прохолодної погоди відлітають на південь та до Північної Африки, південні райони Азії.

Види

• Червонозоряна або шведська синьогрудка

Для такого виду характерно те, що на блакитній шиї у пташки знаходиться коричнево-червона зірка. А також самка набагато менша за самця, а пісня таких варакушок дуже млява, включає переважно підслухані наспіви.

• Білозіркова синьогрудка

Також відрізняється характерною рисою забарвлення горла, на якому зірка білого кольору. Пташки більше і товщі ніж червонозоряні, однак у розмірах самець і самочка не відрізняється. Спів таких синьогрудок радує слухача.

Раціон

У харчуванні птахи невибагливі. Особливо воліють мотиля та дощових черв'яків, павуків, дрібних комах та жучків, рачків, мошок, а також можна давати їм протерту моркву та ягідний корм. Однак, якщо забезпечити пташку турботою та належним доглядом, то, можливо, незабаром вона стане ручною. При цьому в подяку з року в рік пташка радуватиме вас своєю присутністю і чудовим співом.

Цікаві факти

• У далекому XVIII столітті відомий систематик Карл Лінней описував синьогрудку, і назвав її шведським солов'єм.
• Інша назва птиці «варакушка» походить від староруського слова «варакати», тобто «нести нісенітницю, наслідувати, дражнити»;
• Синьогрудка відома тим, що вміє наслідувати голоси інших птахів, що живуть поблизу її гнізда. Протягом кількох днів вона повторює завчені звуки, включаючи до свого репертуару нову мелодію. Старші птахи іноді можуть згадати та повторити пісню, яку виконували за рік до того. Синьогрудки також можуть імітувати механічні звуки, наприклад звуки паровозного гудку.
• Синьогрудки створюють пари на все життя. Проте вчені спостерігали також самця, який одночасно вигодовував трьох самок із пташенятами. Усі три гнізда були поруч. Часто самотні синьогрудки годують пташенят інших птахів, що залишили гніздо.

Ілюстрації

Медіа

Іншими мовами

Див. також

Джерела та література