Відмінності між версіями «Воластий»
| Рядок 38: | Рядок 38: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Unknown55.jpeg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Vnutrishnya-budova-ptahiv.jpg|x140px]] |
| − | + | ||
| − | + | ||
|} | |} | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| − | |||
| − | |||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
[[Категорія:Слова 2020 року]] | [[Категорія:Слова 2020 року]] | ||
[[Категорія:Во]] | [[Категорія:Во]] | ||
Версія за 22:03, 29 жовтня 2021
Воластий, -а, -е. Який має велике воло. Рудий бугай вдарив ногами в землю, зігнув воласту шию і підняв хвіст (Коцюб., II, 1955, 323).
Во́ло (лат. ingluvies) — розширена частина стравоходу в деяких безхребетних (червів, молюсків, комах) і птахів (хижих, зерноїдних), де нагромаджується й частково перетравлюється їжа. Стінки вола здебільшого багаті на залози.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках:
Який має велике воло. Приклади:
Рудий бугай вдарив ногами в землю, зігнув воласту шию і підняв хвіст. (М. Коцюбинський)
Різкими сильними помахами своєї воластої шиї скидав [ящір] із себе лискуче пружне тіло змії. (Ю. Логвин)
Воластий голуб.
Воло у комах
У бджіл у волі під впливом ферментів слинних залоз нектар перетворюється на мед.
Воло у птахів
У птахів воло зазвичай знаходиться під ключицею та має великі залози. За будовою воло істотно не відрізняється від інших частин стравоходу, а у деяких птахів (голуби, фазани) до нього прикріплюється поперечно-смугаста мускулатура. Перистальтичні рухи вола забезпечують надходження їжі до шлунку, її відригування під час годування пташенят або видалення неперетравлених решток.
У голубів з 8 дня насиджування клітини епітелію вола піддаються жировому переродженню, відторгаються та разом з секретом залоз вола утворюють білувату рідину (так зване «голубине молоко») для вигодовування пташенят.
У хижих птахів у волі збираються рештки неперетравленої їжі, які відригуються у вигляді погадок.
Рябки, які мешкають у пустелях, переносять у волі воду для пташенят.
Також воло розвинене у птахів з відносно повільним перетравленням (деякі види зерноїдних).
У деяких птахів воло практично або повністю відсутнє (страус, пінгвіни, гагар та багато інших птахів). У інших видів птахів прийнято відрізняти дві основні форми вола, пов'язані переходами:
стінка стравоходу випинається на незначному проміжку та утворює веретеноподібний мішок (у казуара, топорика, хижих птахів, колібрі тощо);
воло коротке й різко відмежоване від розташованих вище та нижче частин травного тракту (куроподібні, лелекоподібні, папуги, деякі горобцеподібні: снігур, шишкар, зяблик тощо).
Ілюстрації
|
|
