Відмінності між версіями «Двійнята»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Сучасні словники)
Рядок 4: Рядок 4:
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
 
1) ДВІЙНЯ́ТА, нят, мн., ДВІЙНЯ́, і, жін., розм.
 
1) ДВІЙНЯ́ТА, нят, мн., ДВІЙНЯ́, і, жін., розм.
1. Двоє одночасно народжених дітей у однієї жінки; близнята. Сеї ночі.. Марія родила двійню! (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 413).
+
 
2. Те саме, що двійник 3. Збереглася й така назва, як двійнята або двійнятка — два невеликі горщики, з'єднані кільцеподібною ручкою в боках. У них.. носили страву на поле (Полтавсько-київський діалект.., 1954, 125).
+
1. Двоє одночасно народжених дітей у однієї жінки; близнята. ''Сеї ночі.. Марія родила двійню!'' (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 413).
 +
''– Як?! – здивувалася не стільки Катя, як тьотя Настя .. – Двійнята. Близнюки ж у Ольги.'' (Б. Антоненко-Давидович)
 +
''Боже! Як вона любить їх, кровиночок своїх! Пригадала раптом, як уперше дізналася, що двійнята будуть.'' (Микита Чернявський)
 +
 
 +
2. Те саме, що двійник
 +
 
 +
3. Збереглася й така назва, як ''двійнята або двійнятка — два невеликі горщики, з'єднані кільцеподібною ручкою в боках. У них.. носили страву на поле'' (Полтавсько-київський діалект.., 1954, 125).
 +
''На возі .. запишались горшки-двійнята, що в них аж цілий обід понесуть добрим людям. ''(М. Стельмах)
  
 
2) Двійнята, -ня́т, мн., двійня́, -і́, ж., розм.
 
2) Двійнята, -ня́т, мн., двійня́, -і́, ж., розм.
1) Два плоди, що одночасно розвиваються в порожнині матки. || Двоє одночасно народжених дітей у однієї жінки; близнята.
+
 
2) Те саме, що двійник.
+
Двоє дитинчат, народжених твариною одне за одним з невеликим проміжком часу.  
 +
''Тільність у корови продовжується близько дев'яти місяців і завершується народженням зазвичай одного теляти, рідше – двійнят.'' (з навч. літ.)
  
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==

Версія за 11:04, 29 жовтня 2021

Двійнята, -нят, с. мн. Двойни, близнецы.

Сучасні словники

1) ДВІЙНЯ́ТА, нят, мн., ДВІЙНЯ́, і, жін., розм.

1. Двоє одночасно народжених дітей у однієї жінки; близнята. Сеї ночі.. Марія родила двійню! (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 413). – Як?! – здивувалася не стільки Катя, як тьотя Настя .. – Двійнята. Близнюки ж у Ольги. (Б. Антоненко-Давидович) Боже! Як вона любить їх, кровиночок своїх! Пригадала раптом, як уперше дізналася, що двійнята будуть. (Микита Чернявський)

2. Те саме, що двійник

3. Збереглася й така назва, як двійнята або двійнятка — два невеликі горщики, з'єднані кільцеподібною ручкою в боках. У них.. носили страву на поле (Полтавсько-київський діалект.., 1954, 125). На возі .. запишались горшки-двійнята, що в них аж цілий обід понесуть добрим людям. (М. Стельмах)

2) Двійнята, -ня́т, мн., двійня́, -і́, ж., розм.

Двоє дитинчат, народжених твариною одне за одним з невеликим проміжком часу. Тільність у корови продовжується близько дев'яти місяців і завершується народженням зазвичай одного теляти, рідше – двійнят. (з навч. літ.)

Ілюстрації

Двійнята 2.jpeg Двійнята 3.jpeg


Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 218.

Зовнішні посилання

1. http://eslovnyk.com 2. http://sum.in.ua