Відмінності між версіями «Зубець»
(Створена сторінка: '''Зубе́ць, -бця́, '''''м. ''1) Зубець — какъ фигура и какъ часть снаряда (напр. '''зубці у грабля́...) |
|||
(не показані 10 проміжних версій ще одного учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Зубе́ць, -бця́, '''''м. ''1) Зубець — какъ фигура и какъ часть снаряда (напр. '''зубці у грабля́х'''. Шух. І. 166); сдѣланный изъ матеріи и пр. какъ украшеніе одежды. Шух. І. 122. Гол. Од. 56. 2) Зубокъ, часть чесночной луковицы, распадающейся на части. МУЕ. III. 39. 3) ''мн. '''''зубці'''. Кушанье изъ очищенныхъ зеренъ ячменя — сваренныхъ или поджаренныхъ. Чуб. VII. 440. Маркев. 153. ''На закуску куліш і кашу, лемішку, зубці, путрю, квашу. ''Котл. Ен. І. 18. Ум. '''Зубчик. ''' | '''Зубе́ць, -бця́, '''''м. ''1) Зубець — какъ фигура и какъ часть снаряда (напр. '''зубці у грабля́х'''. Шух. І. 166); сдѣланный изъ матеріи и пр. какъ украшеніе одежды. Шух. І. 122. Гол. Од. 56. 2) Зубокъ, часть чесночной луковицы, распадающейся на части. МУЕ. III. 39. 3) ''мн. '''''зубці'''. Кушанье изъ очищенныхъ зеренъ ячменя — сваренныхъ или поджаренныхъ. Чуб. VII. 440. Маркев. 153. ''На закуску куліш і кашу, лемішку, зубці, путрю, квашу. ''Котл. Ен. І. 18. Ум. '''Зубчик. ''' | ||
[[Категорія:Зу]] | [[Категорія:Зу]] | ||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
+ | 1. спец. Гострий виступ на чому-небудь; частина знаряддя, інструмента, деталі механізму і т. ін. у формі гострого виступу; зуб (у 2 знач.). Чеше він закудлану голову, а волосся тріщить на йому, аж зубці з гребінця сипляться (Нечуй-Левицький, III, 1956, 268); Воли ступають, а за ними тягнуться — Зубцями вгору — борони (Микола Зеров, Вибр., 1966, 264). | ||
+ | |||
+ | 2. перев. мн., зубці, ів. Надбудовані на фортечній стіні, башті і т. ін. стовпчики з рівним віддаленням один від одного. Високий зубчастий мур оперізує їх [вежі] рудим кам'яним поясом, і кожен зубець нагадує хвіст велетенської рибини (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 448); | ||
+ | // Гострі верхи гір, вершини дерев у лісі і т. ін., що виділяються ламаною лінією. Сплять ще велетні-гори під чорним буком, а по сірих зубцях Бабу гана повзуть, мов дим густий, білії хмари (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 109); | ||
+ | // Елемент орнаменту. При вишиванні зубців довжину стібків поступово збільшують, а потім зменшують на одну горизонтальну нитку (Українське народне художнє вишивання, 1958, 41). | ||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Mountains_to_the_North.jng|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:зубець.jng|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:гора.jng|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Джерела та література== | ||
+ | http://sum.in.ua/s/Zubecj | ||
+ | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2021 року]] |
Поточна версія на 21:20, 28 жовтня 2021
Зубе́ць, -бця́, м. 1) Зубець — какъ фигура и какъ часть снаряда (напр. зубці у грабля́х. Шух. І. 166); сдѣланный изъ матеріи и пр. какъ украшеніе одежды. Шух. І. 122. Гол. Од. 56. 2) Зубокъ, часть чесночной луковицы, распадающейся на части. МУЕ. III. 39. 3) мн. зубці. Кушанье изъ очищенныхъ зеренъ ячменя — сваренныхъ или поджаренныхъ. Чуб. VII. 440. Маркев. 153. На закуску куліш і кашу, лемішку, зубці, путрю, квашу. Котл. Ен. І. 18. Ум. Зубчик.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках 1. спец. Гострий виступ на чому-небудь; частина знаряддя, інструмента, деталі механізму і т. ін. у формі гострого виступу; зуб (у 2 знач.). Чеше він закудлану голову, а волосся тріщить на йому, аж зубці з гребінця сипляться (Нечуй-Левицький, III, 1956, 268); Воли ступають, а за ними тягнуться — Зубцями вгору — борони (Микола Зеров, Вибр., 1966, 264).
2. перев. мн., зубці, ів. Надбудовані на фортечній стіні, башті і т. ін. стовпчики з рівним віддаленням один від одного. Високий зубчастий мур оперізує їх [вежі] рудим кам'яним поясом, і кожен зубець нагадує хвіст велетенської рибини (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 448); // Гострі верхи гір, вершини дерев у лісі і т. ін., що виділяються ламаною лінією. Сплять ще велетні-гори під чорним буком, а по сірих зубцях Бабу гана повзуть, мов дим густий, білії хмари (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 109); // Елемент орнаменту. При вишиванні зубців довжину стібків поступово збільшують, а потім зменшують на одну горизонтальну нитку (Українське народне художнє вишивання, 1958, 41).
Ілюстрації
x140px | x140px | x140px |