Відмінності між версіями «Тьохкати»

Версія за 16:58, 28 жовтня 2021

Тьо́хкати, -каю, -єш, гл. 1) О сердцѣ: биться, ёкать. А серце так йому й тьохка, наче яке лихо віщує. Св. Л. 18. 2) Щелкать (о соловьѣ). Соловейко тьохка. 1. Видавати дзвінкі переливчасті звуки «тьох-тьох» (перев. про соловейка). А Соловей аж горло надриває І на всі заставки співає: Щебече і свистить, І тьохкає, і торохтить (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 139); Солов'ї, ці невтомні співці весни і кохання, заливисто перетьохкуються у вербах, по садках, і коли вони тьохкають, здається, все на світі стихає (Олесь Гончар, II, 1959, 245); // перен. Утворювати дзвінкі звуки з присвистом. Дід займав свою ручку. Коса тьохкала, то шикала, то видзвонювала (Євген Гуцало, Скупана.., 1965, 11); Рвалися навколо ворожі міни,.. тьохкали кулі над головою (Іван Ле, Мої листи, 1945, 121).

2. розм. Здригатися, стискатися, завмирати, сильно битися від страху, радості і т. ін. (про серце). Явдоха прислухається, її серце радісно тьохкає. Вона ясно чує тепер плюскіт води (Олесь Донченко, III, 1956, 53); Юрине серце тьохкає і підплигує в грудях, мов у порожнечі. Він на вулиці сам, без мами (Юрій Смолич, II, 1958, 52); // безос., у сполуч. із сл. в душі, в серці, в грудях. Пройматися раптовим тривожним почуттям. Говорю я до неї, а в душі в мене тьохкає (Нечуй-Левицький, II, 1956, 22).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 350.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]