Відмінності між версіями «Шорнути»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 9: | Рядок 9: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Шорнути01.jpeg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
Версія за 14:50, 28 жовтня 2021
Шорнути, -рну, -неш, гл. Толкнуть, ткнуть. Як шорнула хруща в писк, аж роскинув крила. Чуб. V. 1144.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках Тикати голкою пальцем, чимось гострим, будь-яким предметом — Привезли нас [новобранців] у Полтаву, а там народу, як ото в покрову на ярмарку: шилом нікуди шорнути (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 50); б) дуже тісно. Перші пропустили було його, так що він зібрався було аж на рундук, зате далі — і пальцем нікуди було шорнути (Панас Мирний, IV, 1955, 141);
Ілюстрації
|
|
|
|
