Відмінності між версіями «Манкурт»
(Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Інститут філології}}) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | МАНКУРТ, -а, ч. Людина без історичної пам'яті, без знання історії свого народу. | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | Манку́рт — легендарний цілковито покірний хазяїну раб, людина без пам'яті. Термін походить із тюркського переказу, популяризованого Чингізом Айтматовим у романі «І довше віку день триває» (1980). За Айтматовим, унаслідок особливої тортури — тиску на голову верблюжої шкіри під палючим сонцем, знерухомлений раб втрачав пам'ять, а тому не бачив іншого сенсу життя, крім служіння своєму хазяїну. | |
| − | + | ||
| − | == | + | манку́рт, -а, чол. |
| − | + | Людина без історичної пам'яті, без знання історії свого народу. | |
| − | + | – Ви дивіться: у Львові Шевченко стоїть, у Києві є, навіть Лопушна бюст Кобзарю всадила! А ми що, манкурти?! (Часопис «Ї», 2007, № 43); | |
| − | + | — Тому, що коли людина не знає, звідки походить, вона перетворюється на радянського манкурта, за термінологією Чингіза Айтматова (День, 2011, № 82). | |
| − | + | Вільний тлумачний словник, 2013. | |
| − | + | ||
| − | + | ==Етимологія== | |
| − | + | Слово «манкурт», як припускається, споріднене з давньотюркським «мунґул» — «нерозумний, дурний, позбавлений глузду». В сучасній киргизькій мові є слово «мунджу» — «каліка». Вірогідно, «манкурт» запозичене з монгольської мови, де «мангуу» має два споріднених значення 1) тупий, дурний, недоумкуватий; 2) ідіот; від яких утворюється дієслово «мангуурах» — «стає дурним, тупим». Також, «манкурт» могло утворитися унаслідок злиття давньотюркських коренів man- «надягати пояс, оперізуватися» і qurut- «висушений» | |
| + | |||
| + | ==Вживання слова== | ||
| + | Айтаматов наводив у своїй книзі пояснення: манкуртівський обруч — це технології маніпуляції свідомістю, використовувані наддержавами в процесі суперництва за світове панування; це засоби урівняння людей в їхньому невігластві. В романі це конкретно система ракет «Обруч», призначена збивати апарати доброзичливих інопланетян[2]. | ||
| + | |||
| + | Автор стверджував: «Люди можуть бути терпимі одні до одних, але вони не можуть мислити однаково, залишаючись при цьому людьми, зберігаючи свої людські якості. Бажання позбавити людину її індивідуальності здавна і до наших днів супроводжувало мету імперських, імперіалістичних, гегемоністських домагань. Людина без пам'яті минулого, поставлена перед необхідністю заново визначити своє місце в світі, людина, позбавлена історичного досвіду свого народу та інших народів, опиняється поза історичною перспективою і здатна жити тільки сьогоднішнім днем»[2]. | ||
| + | |||
| + | Часто манкуртами називають людей — продуктів радянської політики — без історичної пам'яті, без знання історії свого народу[3], котрі втратили зв'язок зі своєю нацією, її історією та культурою; людей, які забули минуле, відмовилися від національних традицій, звичаїв, утратили моральні орієнтири, цінності, цураються свого походження. | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| + | https://www.youtube.com/watch?v=IJ1Q-ZNgqJ8 | ||
| − | |||
| − | = | + | https://www.youtube.com/watch?v=-MfbBySgZEM |
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | 1. Айтматов, Чингиз Торекулович. Дата обращения: 25 марта 2013. Архивировано 4 апреля 2013 года. | ||
| + | 2. Словник UA. Портал української мови та культури | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | ||
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 12:22, 28 жовтня 2021
МАНКУРТ, -а, ч. Людина без історичної пам'яті, без знання історії свого народу.
Зміст
Сучасні словники
Манку́рт — легендарний цілковито покірний хазяїну раб, людина без пам'яті. Термін походить із тюркського переказу, популяризованого Чингізом Айтматовим у романі «І довше віку день триває» (1980). За Айтматовим, унаслідок особливої тортури — тиску на голову верблюжої шкіри під палючим сонцем, знерухомлений раб втрачав пам'ять, а тому не бачив іншого сенсу життя, крім служіння своєму хазяїну.
манку́рт, -а, чол. Людина без історичної пам'яті, без знання історії свого народу. – Ви дивіться: у Львові Шевченко стоїть, у Києві є, навіть Лопушна бюст Кобзарю всадила! А ми що, манкурти?! (Часопис «Ї», 2007, № 43); — Тому, що коли людина не знає, звідки походить, вона перетворюється на радянського манкурта, за термінологією Чингіза Айтматова (День, 2011, № 82). Вільний тлумачний словник, 2013.
Етимологія
Слово «манкурт», як припускається, споріднене з давньотюркським «мунґул» — «нерозумний, дурний, позбавлений глузду». В сучасній киргизькій мові є слово «мунджу» — «каліка». Вірогідно, «манкурт» запозичене з монгольської мови, де «мангуу» має два споріднених значення 1) тупий, дурний, недоумкуватий; 2) ідіот; від яких утворюється дієслово «мангуурах» — «стає дурним, тупим». Також, «манкурт» могло утворитися унаслідок злиття давньотюркських коренів man- «надягати пояс, оперізуватися» і qurut- «висушений»
Вживання слова
Айтаматов наводив у своїй книзі пояснення: манкуртівський обруч — це технології маніпуляції свідомістю, використовувані наддержавами в процесі суперництва за світове панування; це засоби урівняння людей в їхньому невігластві. В романі це конкретно система ракет «Обруч», призначена збивати апарати доброзичливих інопланетян[2].
Автор стверджував: «Люди можуть бути терпимі одні до одних, але вони не можуть мислити однаково, залишаючись при цьому людьми, зберігаючи свої людські якості. Бажання позбавити людину її індивідуальності здавна і до наших днів супроводжувало мету імперських, імперіалістичних, гегемоністських домагань. Людина без пам'яті минулого, поставлена перед необхідністю заново визначити своє місце в світі, людина, позбавлена історичного досвіду свого народу та інших народів, опиняється поза історичною перспективою і здатна жити тільки сьогоднішнім днем»[2].
Часто манкуртами називають людей — продуктів радянської політики — без історичної пам'яті, без знання історії свого народу[3], котрі втратили зв'язок зі своєю нацією, її історією та культурою; людей, які забули минуле, відмовилися від національних традицій, звичаїв, утратили моральні орієнтири, цінності, цураються свого походження.
Медіа
https://www.youtube.com/watch?v=IJ1Q-ZNgqJ8
https://www.youtube.com/watch?v=-MfbBySgZEM
Джерела та література
1. Айтматов, Чингиз Торекулович. Дата обращения: 25 марта 2013. Архивировано 4 апреля 2013 года. 2. Словник UA. Портал української мови та культури
