Відмінності між версіями «Білочка»
м (→Сучасні словники) |
|||
(не показана одна проміжна версія ще одного учасника) | |||
Рядок 8: | Рядок 8: | ||
БІЛОЧКА, и, жін. Зменш.-пестл. до білка 1. З дерева на дерево перескакують білочки (Нечуй-Левицький, I, 1956, 154); * У порівняннях. Як білочка на деревину в лісі.., збігла [дівчина] прудко на згірок (Панас Мирний, II, 1954, 35). Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 185. | БІЛОЧКА, и, жін. Зменш.-пестл. до білка 1. З дерева на дерево перескакують білочки (Нечуй-Левицький, I, 1956, 154); * У порівняннях. Як білочка на деревину в лісі.., збігла [дівчина] прудко на згірок (Панас Мирний, II, 1954, 35). Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 185. | ||
+ | |||
+ | Зменшено-пестливе — бі́лочка- невеличкий лісовий гризун, що живе на деревах, а також хутро цього звіра; колись білячим хутром брали подвірну данину (звідси, очевидно, вираз «обідрати (обголити) як (на) білку», що в переносному значенні — «забрати все» | ||
+ | |||
+ | '''Приклади в літературі :''''' | ||
+ | |||
+ | у «Слові о полку Ігоревім» та його переспівах йдеться про данину «білками», яку платили русичі поганам (тобто іновірцямкочівникам); | ||
+ | |||
+ | пор.: у Панаса Мирного: «А погани про те знали — На Руську землю, як та Галич, налітали, Від кожного двору по білці данину брали»; | ||
+ | |||
+ | у С. Руданського: «А погані Руську землю всюди обігали І збирали дань по білці Від кожного двору»; | ||
+ | |||
+ | Білка їсть горішки і стука, стука дятел-птах (В. Сосюра); | ||
+ | |||
+ | А Мариня в сукні білій, Неначе білиця, Богу молиться та плаче, Замкнута в світлиці (Т. Шевченко); | ||
+ | |||
+ | Грають, стрибаючи з гілки на гілку, білиці (М. Олійник); | ||
+ | |||
+ | Тут і там ставали ми, здержувані зчудовано блискавичними скоками вивірки по струнких соснах (Н. Кобринська). | ||
+ | |||
<gallery> | <gallery> | ||
Файл:1a.png|Опис1 | Файл:1a.png|Опис1 | ||
Рядок 22: | Рядок 41: | ||
4. Бути постійно зайнятим. Крутитися як (наче, мов) білка (білочка) в колесі. | 4. Бути постійно зайнятим. Крутитися як (наче, мов) білка (білочка) в колесі. | ||
+ | |||
+ | 5.Символізує гарну, веселу, роботящу дівчину («Дівча, як вивірка»). | ||
+ | |||
+ | Народні прикмети : | ||
+ | У народі існує прикмета: якщо білки роблять великий запас горіхів — на холодну зиму; | ||
+ | разом з тим у старих народних уявленнях білка — «нечиста» тварина, є провісницею пожежі, наближена до домовика, русалок та іншої нечистої сили. | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
Рядок 33: | Рядок 58: | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
[http://Мудрі%20казки https://www.youtube.com/watch?v=p3Hg91wBBv0] | [http://Мудрі%20казки https://www.youtube.com/watch?v=p3Hg91wBBv0] | ||
+ | |||
+ | [http://Білочка.%20Цікаві%20факти https://www.youtube.com/watch?v=BrBpCXph8GQ] | ||
==Див. також== | ==Див. також== |
Поточна версія на 09:58, 28 жовтня 2021
Білочка, -ки, ж. Ум. отъ білка.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
БІЛОЧКА, и, жін. Зменш.-пестл. до білка 1. З дерева на дерево перескакують білочки (Нечуй-Левицький, I, 1956, 154); * У порівняннях. Як білочка на деревину в лісі.., збігла [дівчина] прудко на згірок (Панас Мирний, II, 1954, 35). Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 185.
Зменшено-пестливе — бі́лочка- невеличкий лісовий гризун, що живе на деревах, а також хутро цього звіра; колись білячим хутром брали подвірну данину (звідси, очевидно, вираз «обідрати (обголити) як (на) білку», що в переносному значенні — «забрати все»
Приклади в літературі :
у «Слові о полку Ігоревім» та його переспівах йдеться про данину «білками», яку платили русичі поганам (тобто іновірцямкочівникам);
пор.: у Панаса Мирного: «А погани про те знали — На Руську землю, як та Галич, налітали, Від кожного двору по білці данину брали»;
у С. Руданського: «А погані Руську землю всюди обігали І збирали дань по білці Від кожного двору»;
Білка їсть горішки і стука, стука дятел-птах (В. Сосюра);
А Мариня в сукні білій, Неначе білиця, Богу молиться та плаче, Замкнута в світлиці (Т. Шевченко);
Грають, стрибаючи з гілки на гілку, білиці (М. Олійник);
Тут і там ставали ми, здержувані зчудовано блискавичними скоками вивірки по струнких соснах (Н. Кобринська).
фразеологізми з лексемою БІЛОЧКА
1. Обдирати (обдерти, обідрати), як (мов і т. ін.) липку (білку, білочку) — забирати в кого-небудь геть усе; оббирати, грабувати. Прогнав її офіцер, обідравши, як білочку (Панас Мирний, I, 1949, 235).
2. Білочка б'є (накриває) кого. Хтось допився до білої гарячки.
3. Білочку спіймати (уловити). Допитися до білої гарячки.
4. Бути постійно зайнятим. Крутитися як (наче, мов) білка (білочка) в колесі.
5.Символізує гарну, веселу, роботящу дівчину («Дівча, як вивірка»).
Народні прикмети : У народі існує прикмета: якщо білки роблять великий запас горіхів — на холодну зиму; разом з тим у старих народних уявленнях білка — «нечиста» тварина, є провісницею пожежі, наближена до домовика, русалок та іншої нечистої сили.
Ілюстрації
Медіа
https://www.youtube.com/watch?v=p3Hg91wBBv0
https://www.youtube.com/watch?v=BrBpCXph8GQ