Відмінності між версіями «Чага»
(Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Інститут філології}}) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
− | + | ===[https://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/70/chaga Фармацевтична енциклопедія]=== | |
+ | '''ЧАГА''' ''(березовий гриб)'' — Fungus Betulinus L.; рос. назви: чага, черный березовый гриб — стерильна форма фітопатогенного гриба інонота косого (трутовика косого), інонотусу скошеного — ''Inonotus obliquus'' (Pers.) Pil. f. sterilis (Van.) Nikol.; рос. назви: трутовик косотрубчатый, трутовик косой; родини гіменохетових — ''Hymenochaetaceae'', класу базидіоміцетів — ''Basidiomycetes''. У світовій флорі налічується 15 тис. трутовиків. Розповсюджена у лісовій зоні європейської та азіатської частин СНД. В Україні росте зрідка на Поліссі та в Карпатах. Паразитує на стовбурах берези, вільхи, зрідка — горобини, в’яза та бука. Ч. утворюється у вигляді твердих чорних розтрісканих на поверхні наростів на місці проникання базидіоспор гриба в ушкоджені ділянки кори живих дерев. Це округлі або видовжені утворення з горбкувато-тріщинуватою поверхнею 30–40 см завд. і 10–15 см завш. На розрізі складаються з трьох шарів: зовнішнього — 1–2 см завт., чорного твердого розтрісканого; середнього — щільного, різної товщини; внутрішнього — трухлявого жовтуватого, розташованого у вигляді гнилі до середини дерева. Досягає ваги 3–5 кг. Ріст Ч. може тривати до 10–15 років. | ||
+ | |||
+ | Заготівлю Ч. проводять тільки з беріз протягом року, але краще з осені до весни. При неправильному зберіганні суха сировина швидко псується. Запаси цієї сировини в Україні невеликі. В Росії та Україні вона є офіцинальною сировиною. Основними БАР Ч. вважають водорозчинні пігменти, які утворюють хроматогенний поліфенолкарбоновий комплекс. До складу сировини входять кислоти: агарицинова, щавлева — 4,5%, мурашина, оцтова, масляна, ванілінова, n-гідроксибензойна, обліквінова, інонотова, гуміноподібна чагова кислота — до 60%, полісахариди — 6–8%, птерини, ергостерол, ланостерол, інотодіол, вільні феноли, лігнін; у плодовому тілі — до 12% (>8%) золи, до складу якої входять макроелементи (мг/г): К — 41,7, Ca — 3,5, Mg — 1,9, Fe — 0,02; мікроелементи (мг/г): Mn — 53,40, Cu — 3,28, Zn — 8,40, Al — 7,04, Ba — 1,12, Se — 0,02, Ni — 0,48, Sr — 6,56, Pb — 0,4, B — 27,6. Напівгустий екстракт Ч. з додаванням солей кобальту (Бефунгін) і настій використовують як загальнотонізуючий і знeболювальний препарат, при захворюваннях ШКТ та в онкології. | ||
+ | |||
+ | Не можна заготовляти такі види трутовиків, які мають копитоподібну форму; це трутовик несправжній — Fellinus igniarius (L. ex Fr.) Quell. та трутовик справжній — Fomes fomentarius (L. ex Fr.) Gill. | ||
+ | |||
+ | |||
+ | ===[https://ukrainian_explanatory.academic.ru/195248/чага Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005]=== | ||
+ | '''Чага''' ''-и, ч.'' | ||
+ | |||
+ | Березовий чорний гриб; паразитує в основному на стовбурі дорослих беріз. Використовується як народно-медичний засіб, сурогат чаю (так званий березовий чай), при лікуванні злоякісних пухлин. | ||
+ | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Chaga1.png|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Chaga2.png|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Chaga3.png|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Chaga4.png|x140px]] |
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube|cOEGO-iVslw}} | ||
− | == | + | ==Цікаві факти== |
+ | * Від зараження дерева чагою до його загибелі проходить приблизно двадцять років. Для збору нарост стає придатним вже у віці 3 – 5 років. Причому, на місці зрубаної чаги поступово виростає нова, яку знову можна зрубувати через кілька років. Цей процес буде повторюватися до смерті берези. | ||
+ | * Складно сказати, коли люди почали використовувати чагу в якості лікарського засобу, але відомо, що в Китаї її більше 4 000 років тому називали «королем лікувальних трав». До теперішнього часу чага широко використовується в Китайській народній медицині. Про чагу згадує в своїх працях відомий перський лікар Авіценна, а в руських літописах XI століття повідомляється про те, що за допомогою чаги вдалося вилікувати рак губи у великого князя Володимира Мономаха. | ||
+ | * Про властивості чаги допомогти позбутися від страшних захворювань пише Олександр Ісаєвич Солженіцин у повісті «Раковий корпус». Вилікував Солженіцина доктор Сергій Микитович Масленніков, а письменник, після одужання, ділився цим рецептом з усіма своїми знайомими. До речі, доктор Масленніков працював в місті Олександрові Володимирської області, він звернув увагу на той факт, що ще до революції онкологія дуже рідко зустрічалася серед селян Олександрівського повіту, які регулярно пили чагу замість звичайного чаю. | ||
+ | * Чагу можна знайти в лісах України та Східної Європи, а також в деяких країнах Азії, в США і в Канаді. Чага вражає не тільки берези – її, набагато рідше, можна побачити і на стовбурах інших листяних дерев. Але, за твердженням травників, корисними властивостями володіє тільки березова чага. | ||
+ | * У різних країнах світу назви чаги розрізняються. Наприклад, німці називають її «пільц», а в Японії куди більш складно – «кофукісаруно-коші-таке». У народів Сибіру поширена назва «шульта», про яку згадує Володимир Іванович Даль у своєму словнику. За словами автора, бідняки варять її замість чаю. | ||
+ | * Незважаючи на багатовікове використання чаги в лікувальних цілях, далеко не всі медики поділяють оптимізм з приводу здатності цього гриба боротися з різними захворюваннями. Багато хто вважає, що всі ці відомості не є доведеними, а серйозних досліджень було проведено занадто мало. Наприклад, чага містить в собі велику кількість оксалатів, тому, протипоказана особам, що страждають захворюваннями нирок. Крім того, чага заважає згортання крові. | ||
− | == | + | |
+ | ==Див. також== | ||
+ | [https://ru.wikipedia.org/wiki/Чага_(гриб) Вікіпедія] | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | [https://pro-cikave.com.ua/publ/roslyny/cikavi_fakty_pro_berezovu_chagu/3-1-0-117 Цікаві факти про березову чагу] | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | ||
− |
Версія за 20:50, 27 жовтня 2021
Зміст
Сучасні словники
Фармацевтична енциклопедія
ЧАГА (березовий гриб) — Fungus Betulinus L.; рос. назви: чага, черный березовый гриб — стерильна форма фітопатогенного гриба інонота косого (трутовика косого), інонотусу скошеного — Inonotus obliquus (Pers.) Pil. f. sterilis (Van.) Nikol.; рос. назви: трутовик косотрубчатый, трутовик косой; родини гіменохетових — Hymenochaetaceae, класу базидіоміцетів — Basidiomycetes. У світовій флорі налічується 15 тис. трутовиків. Розповсюджена у лісовій зоні європейської та азіатської частин СНД. В Україні росте зрідка на Поліссі та в Карпатах. Паразитує на стовбурах берези, вільхи, зрідка — горобини, в’яза та бука. Ч. утворюється у вигляді твердих чорних розтрісканих на поверхні наростів на місці проникання базидіоспор гриба в ушкоджені ділянки кори живих дерев. Це округлі або видовжені утворення з горбкувато-тріщинуватою поверхнею 30–40 см завд. і 10–15 см завш. На розрізі складаються з трьох шарів: зовнішнього — 1–2 см завт., чорного твердого розтрісканого; середнього — щільного, різної товщини; внутрішнього — трухлявого жовтуватого, розташованого у вигляді гнилі до середини дерева. Досягає ваги 3–5 кг. Ріст Ч. може тривати до 10–15 років.
Заготівлю Ч. проводять тільки з беріз протягом року, але краще з осені до весни. При неправильному зберіганні суха сировина швидко псується. Запаси цієї сировини в Україні невеликі. В Росії та Україні вона є офіцинальною сировиною. Основними БАР Ч. вважають водорозчинні пігменти, які утворюють хроматогенний поліфенолкарбоновий комплекс. До складу сировини входять кислоти: агарицинова, щавлева — 4,5%, мурашина, оцтова, масляна, ванілінова, n-гідроксибензойна, обліквінова, інонотова, гуміноподібна чагова кислота — до 60%, полісахариди — 6–8%, птерини, ергостерол, ланостерол, інотодіол, вільні феноли, лігнін; у плодовому тілі — до 12% (>8%) золи, до складу якої входять макроелементи (мг/г): К — 41,7, Ca — 3,5, Mg — 1,9, Fe — 0,02; мікроелементи (мг/г): Mn — 53,40, Cu — 3,28, Zn — 8,40, Al — 7,04, Ba — 1,12, Se — 0,02, Ni — 0,48, Sr — 6,56, Pb — 0,4, B — 27,6. Напівгустий екстракт Ч. з додаванням солей кобальту (Бефунгін) і настій використовують як загальнотонізуючий і знeболювальний препарат, при захворюваннях ШКТ та в онкології.
Не можна заготовляти такі види трутовиків, які мають копитоподібну форму; це трутовик несправжній — Fellinus igniarius (L. ex Fr.) Quell. та трутовик справжній — Fomes fomentarius (L. ex Fr.) Gill.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005
Чага -и, ч.
Березовий чорний гриб; паразитує в основному на стовбурі дорослих беріз. Використовується як народно-медичний засіб, сурогат чаю (так званий березовий чай), при лікуванні злоякісних пухлин.
Ілюстрації
Медіа
Цікаві факти
- Від зараження дерева чагою до його загибелі проходить приблизно двадцять років. Для збору нарост стає придатним вже у віці 3 – 5 років. Причому, на місці зрубаної чаги поступово виростає нова, яку знову можна зрубувати через кілька років. Цей процес буде повторюватися до смерті берези.
- Складно сказати, коли люди почали використовувати чагу в якості лікарського засобу, але відомо, що в Китаї її більше 4 000 років тому називали «королем лікувальних трав». До теперішнього часу чага широко використовується в Китайській народній медицині. Про чагу згадує в своїх працях відомий перський лікар Авіценна, а в руських літописах XI століття повідомляється про те, що за допомогою чаги вдалося вилікувати рак губи у великого князя Володимира Мономаха.
- Про властивості чаги допомогти позбутися від страшних захворювань пише Олександр Ісаєвич Солженіцин у повісті «Раковий корпус». Вилікував Солженіцина доктор Сергій Микитович Масленніков, а письменник, після одужання, ділився цим рецептом з усіма своїми знайомими. До речі, доктор Масленніков працював в місті Олександрові Володимирської області, він звернув увагу на той факт, що ще до революції онкологія дуже рідко зустрічалася серед селян Олександрівського повіту, які регулярно пили чагу замість звичайного чаю.
- Чагу можна знайти в лісах України та Східної Європи, а також в деяких країнах Азії, в США і в Канаді. Чага вражає не тільки берези – її, набагато рідше, можна побачити і на стовбурах інших листяних дерев. Але, за твердженням травників, корисними властивостями володіє тільки березова чага.
- У різних країнах світу назви чаги розрізняються. Наприклад, німці називають її «пільц», а в Японії куди більш складно – «кофукісаруно-коші-таке». У народів Сибіру поширена назва «шульта», про яку згадує Володимир Іванович Даль у своєму словнику. За словами автора, бідняки варять її замість чаю.
- Незважаючи на багатовікове використання чаги в лікувальних цілях, далеко не всі медики поділяють оптимізм з приводу здатності цього гриба боротися з різними захворюваннями. Багато хто вважає, що всі ці відомості не є доведеними, а серйозних досліджень було проведено занадто мало. Наприклад, чага містить в собі велику кількість оксалатів, тому, протипоказана особам, що страждають захворюваннями нирок. Крім того, чага заважає згортання крові.