Відмінності між версіями «Іносе»
Рядок 24: | Рядок 24: | ||
==Етимологія та вживання== | ==Етимологія та вживання== | ||
− | У літературних творах інколи можна натрапити на застарілий нині ''східноукраїнський'' прислівник ''іносе'' «хай так, гаразд, згоден, зрозуміло». Його вживали переважно з метою підкреслити ''простомовність'' персонажів: | + | У літературних творах інколи можна натрапити на застарілий нині ''східноукраїнський'' прислівник '''іносе''' «хай так, гаразд, згоден, зрозуміло». Його вживали переважно з метою підкреслити ''простомовність'' персонажів: |
• Роман: Да іносе. (Василь Гоголь) | • Роман: Да іносе. (Василь Гоголь) | ||
• «Іноси! сількісь! як мовляла», — Юноні Юпітер сказав. (Іван Котляревський) | • «Іноси! сількісь! як мовляла», — Юноні Юпітер сказав. (Іван Котляревський) | ||
Рядок 31: | Рядок 31: | ||
• — Іносе, — промовив Крига якось убік і ніби потемнів на тварі. (Спиридон Черкасенко) | • — Іносе, — промовив Крига якось убік і ніби потемнів на тварі. (Спиридон Черкасенко) | ||
− | Іносе, іноси, інось утворилося в результаті злиття прислівника ''іно'' «тільки, як тільки» та займенника ''се'' заст. «це». Основа ''іно'' теж вийшла з ужитку, залишивши сліди в стверджувальній частці ''айно'' «так» (у закарпатських говорах: ''а + іно + [се]''), залишки в діалектних ''інот, ізинот'' тощо. Таким чином сліди простежуються в найвіддаленіших українських діалектах. | + | Іносе, іноси, інось утворилося в результаті злиття прислівника '''іно''' ''«тільки, як тільки» та займенника'' '''се''' заст. ''«це»''. Основа ''іно'' теж вийшла з ужитку, залишивши сліди в стверджувальній частці '''айно''' ''«так»'' (у закарпатських говорах: '''а + іно + [се]'''), залишки в діалектних ''інот, ізинот'' тощо. Таким чином сліди простежуються в найвіддаленіших українських діалектах. |
==Іноземні відповідники== | ==Іноземні відповідники== | ||
− | • ''Okay'', ''all right/alright'' у значенні ''добре, згода'' | + | • '''Okay'', ''all right/alright''' у значенні ''добре, згода'' |
− | • ''Skip it!'' у значенні ''нехай так, неважливо'' | + | • '''Skip it!'' у значенні''' нехай так, неважливо'' |
− | • ''Well and good'' у значенні ''нехай, добре'' | + | • ''Well and good''' у значенні ''нехай, добре'' |
− | • ''Fair enough/fine'' у значенні ''нехай, добре'' | + | • '''Fair enough/fine''' у значенні ''нехай, добре'' |
Версія за 15:19, 27 жовтня 2021
Зміст
Словник Грінченка
Іно́се, іно́сь, част. ствердж., діал. Согласенъ, ладно, хорошо, пусть такъ; разумѣется. «Чи ти підеш на улицю? – Іносе.»
Значення в сучасних словниках
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ІНОСЕ, ІНОСЬ, присл., заст., діал. Хай так; згоден. — І носе, дми собі, — так Сонечко сказало, І вітер шпарко полетів (Євген Гребінка, I, 1957, 60).
Російсько-український словник 1893–1898 рр. (М.Уманець, А.Спілка.)
Хорошо́ = 1. хороше́, га́рно, гара́зд, до́бре, ле́псько, доладу́, кра́сно, фа́йно (Гал.). — Гарно грає, ще краще сьпіває. н. п. — Гарно твоя кобза, грає, любий мій земляче! Аф. — Добре роби, добре й буде. н. пр. — Було добре, та давно, а буде гаразд, та не зараз. н. пр. — Сьвятий спокою — гаразд з тобою. н. пр. — Ой не гаразд Запорожцї, не гаразд зробили. н. п. 2. до́бре, гара́зд, сїлькі́сь (С. З.), и́носе. — Ну, добре, нехай буде, як ти кажеш. — Та приводь же хлопця ранїш. Иносе.
Словник синонімів
ГАРА́ЗД част. (уживається для вираження згоди); ДО́БРЕ, ЗГО́ДА, СІ́ЛЬКІСЬ [СІ́ЛЬКОСЬ] заст., у знач. вставн. сл. НЕХАЙ, ТАК І БУТИ ; СЛА́ВНО розм. (з відтінком схвалення висловленого, запропонованого); ХАЙ (НЕХА́Й), ХАЙ розм., НЕХА́Й розм., НЕХ діал. (після роздумів або під тиском обставин, доказів тощо). Христя прохала батька привезти з міста гостинця.. - Гаразд, добре! - сміється гірко Пилип (Панас Мирний); Ну, добре, - сказала Килина, сповнюючись холодною й твердою рішучістю. - Хай так... хай... (Є. Гуцало); - От, кажу, мене й посадили. - Ну, сількісь, - каже [чоловік], - я тебе навчу, що робить, щоб швидше випустили (О. Стороженко); Нехай, коли будете мати охоту послухати, оповім при стрічі (М. Коцюбинський).
Етимологія та вживання
У літературних творах інколи можна натрапити на застарілий нині східноукраїнський прислівник іносе «хай так, гаразд, згоден, зрозуміло». Його вживали переважно з метою підкреслити простомовність персонажів:
• Роман: Да іносе. (Василь Гоголь) • «Іноси! сількісь! як мовляла», — Юноні Юпітер сказав. (Іван Котляревський) • «Іносе, дми собі!» — так Сонечко сказало. (Євген Гребінка) • — Іносе, — мовив далі Латка... (Юрій Липа) • — Іносе, — промовив Крига якось убік і ніби потемнів на тварі. (Спиридон Черкасенко)
Іносе, іноси, інось утворилося в результаті злиття прислівника іно «тільки, як тільки» та займенника се заст. «це». Основа іно теж вийшла з ужитку, залишивши сліди в стверджувальній частці айно «так» (у закарпатських говорах: а + іно + [се]), залишки в діалектних інот, ізинот тощо. Таким чином сліди простежуються в найвіддаленіших українських діалектах.
Іноземні відповідники
• Okay, all right/alright у значенні добре, згода • Skip it! у значенні нехай так, неважливо • Well and good' у значенні нехай, добре • Fair enough/fine у значенні нехай, добре