Відмінності між версіями «Мигтіння»
| (не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| + | |||
| + | '''МИГТІ́ННЯ''', я, сер. Дія і стан за знач. мигтіти. Потік усміхається їй мигтінням в'юнкої течії та білосніжною кучугурою шумовиння, що росте і росте у вирі під водоспадом (Олесь Гончар, Новели, 1954, 179); Світ в мигтінні зір на виднокрузі Лежав без краю, меж, без берегів... (Микола Руденко, Поезії, 1949, 201); Поїдуть? Куди? На рибу, може?.. Вудлище — луком, і сріблясте мигтіння рибки на волосіні (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 374). | ||
| + | |||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
| + | '''МИГТІТИ,''' тить, недок. 1. З'являтися на короткий час і зникати з поля зору; мелькати. Мигтять білі метелики понад молоденькою травичкою (Вовчок, І, 1955, 183); За дверима теплушки швидко мигтіли телеграфні стовпи, а далі розкинулись мальовничі подільські простори (Смолич, Мир.., 1958, 363); // Створювати враження рябизни в очах; мерехтіти. Сонце світить, щось у повітрі мигтить проти його (Тесл., Вибр., 1950, 157); Воно [повітря] мерехтіло, мигтіло й зблискувало, наче живе срібло (Смолич, Мир.., 1958, 215); // Відбиватися на обличчі, в очах (про переживання, почуття). Тая радість перелітає з одного обличчя на друге, мигтить, мов зірниця, в очах (Л. Укр., III, 1952, 472); Титан поклав трубку і якусь мить дивився на присутніх. В його очах мигтіла втома (Досв., Вибр., 1959, 330); // перен. Швидко, зненацька з'являтися у свідомості. У його в голові вже мигтіли картина за картиною (Гр., II, 1963, 16); Довго йшов Тайо.. Часом мигтіла турботна думка: "Чи так, як треба, я йду?" (Трубл., І, 1955, 284). | ||
| + | В очах мигтить, безос. - про враження рябизни в очах. В очах мигтить, а в голові свистить (Укр.. присл.., 1955, 253); А всякого зілля., квіток! ..Аж в вчах мигтить!.. (Вовчок, І, 1955, 100). | ||
| + | |||
| + | 2. Те саме, що блимати 1. Глупої ночі вдарить страшенний мороз, .. вистелить небо ясними зорями, і мигтять вони (Мирний, IV, 1955, 326); Мигтіла свічка. У світлиці Понуро, вогко, Що в гробниці (Фр., XIII, 1954, 50); Господар.. присунув до себе каганчик, що жалісно мигтів крихітним пелюстком вогника (Стельмах, І, 1962, 119); Вона цілий вечір може незрушно дивитися на сліпі хвилі світла [телевізора], що течуть, біжать, мигтять без кінця (Гончар, Тронка, 1963, 93); // Блискати. В руці мигтить револьвер (Тют., Вир, 1964, 415); На середині з тихим шумом обертались, мигтячи спицями, два величезні маховики (Чорн., Визвол. земля, 1959, 55). | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Migt1.jpg|x140px]] |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| − | + | {{#ev:youtube|c-yNNMWVbR4}}. | |
| + | |||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| − | + | https://slovnyk.me/dict/vts/мигтіння | |
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | ||
| − | [[Категорія:Слова | + | [[Категорія:Слова 2021 року]] |
Поточна версія на 19:06, 26 жовтня 2021
Мигті́ння, -ня. См. Миготіння.
Сучасні словники
МИГТІ́ННЯ, я, сер. Дія і стан за знач. мигтіти. Потік усміхається їй мигтінням в'юнкої течії та білосніжною кучугурою шумовиння, що росте і росте у вирі під водоспадом (Олесь Гончар, Новели, 1954, 179); Світ в мигтінні зір на виднокрузі Лежав без краю, меж, без берегів... (Микола Руденко, Поезії, 1949, 201); Поїдуть? Куди? На рибу, може?.. Вудлище — луком, і сріблясте мигтіння рибки на волосіні (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 374).
Тлумачення слова у сучасних словниках
МИГТІТИ, тить, недок. 1. З'являтися на короткий час і зникати з поля зору; мелькати. Мигтять білі метелики понад молоденькою травичкою (Вовчок, І, 1955, 183); За дверима теплушки швидко мигтіли телеграфні стовпи, а далі розкинулись мальовничі подільські простори (Смолич, Мир.., 1958, 363); // Створювати враження рябизни в очах; мерехтіти. Сонце світить, щось у повітрі мигтить проти його (Тесл., Вибр., 1950, 157); Воно [повітря] мерехтіло, мигтіло й зблискувало, наче живе срібло (Смолич, Мир.., 1958, 215); // Відбиватися на обличчі, в очах (про переживання, почуття). Тая радість перелітає з одного обличчя на друге, мигтить, мов зірниця, в очах (Л. Укр., III, 1952, 472); Титан поклав трубку і якусь мить дивився на присутніх. В його очах мигтіла втома (Досв., Вибр., 1959, 330); // перен. Швидко, зненацька з'являтися у свідомості. У його в голові вже мигтіли картина за картиною (Гр., II, 1963, 16); Довго йшов Тайо.. Часом мигтіла турботна думка: "Чи так, як треба, я йду?" (Трубл., І, 1955, 284). В очах мигтить, безос. - про враження рябизни в очах. В очах мигтить, а в голові свистить (Укр.. присл.., 1955, 253); А всякого зілля., квіток! ..Аж в вчах мигтить!.. (Вовчок, І, 1955, 100).
2. Те саме, що блимати 1. Глупої ночі вдарить страшенний мороз, .. вистелить небо ясними зорями, і мигтять вони (Мирний, IV, 1955, 326); Мигтіла свічка. У світлиці Понуро, вогко, Що в гробниці (Фр., XIII, 1954, 50); Господар.. присунув до себе каганчик, що жалісно мигтів крихітним пелюстком вогника (Стельмах, І, 1962, 119); Вона цілий вечір може незрушно дивитися на сліпі хвилі світла [телевізора], що течуть, біжать, мигтять без кінця (Гончар, Тронка, 1963, 93); // Блискати. В руці мигтить револьвер (Тют., Вир, 1964, 415); На середині з тихим шумом обертались, мигтячи спицями, два величезні маховики (Чорн., Визвол. земля, 1959, 55).
Ілюстрації
|
Медіа
.
