Відмінності між версіями «Куделич Вікторія Володимирівна»

База практики

    Середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №42 м. Києва

                                                                                               Наша адреса: 
                                                                                               вул. Хорольська, 19, м. Київ                                                                                                
                                                                                               Телефон:
                                                                                               +380633196912
                                                                                               E-mail:
                                                                                               szsh42@ukr.net

Посилання на сайт школи

Рік заснування школи — 1909р., добудова до основного приміщення – 1974р., капітальна реконструкція — 2018-2019р.р. Заклад діє на підставі Статуту та свідоцтва про державну реєстрацію серія АБ № 773803 від 28.02.2013 року. Основною характеристикою діяльності школи є забезпечення якості освіти, що відповідає державним стандартам та творчому потенціалу учнів. Остання атестація школи проведена у 2016 році. Мова навчання – українська. Навчально-виховний процес здійснюється в одну зміну за п’ятиденним робочим тижнем. Мова навчання – українська. Вивчення іноземних мов: англійська з першого класу. Умови доступності закладу освіти для навчання осіб з особливими освітніми потребами. Територія та будівля закладу освіти відповідає вимогам щодо забезпечення умов для організації інклюзивного навчання дітей з особливими освітніми потребами, а саме:

Доступність прилеглої території до будівлі навчального закладу; безбар’єрний вхід та безперешкодний рух в приміщеннях закладу; доступність до дверних і відкритих прорізів; пристосованість для використання санвузлів та місць відпочинку; У будівлі школи працюють пасажирські ліфти (2 шт.), на кожному поверсі розміщені санітарні кімнати для дітей з обмеженими можливостями.

Аналіз освітньої політики з питань впровадження цифрових технологій

Інтерв’ю з керівником

В рамках дослідження було проведено інтерв’ю з керівником навчального закладу. У ході розмови виявилось, що впровадження цифрових технологій відбувається у закладі досить давно. Більша часина працівників уміло впровадили систему збору та обробки інформації з різних напрямів навчально-виховного процесу. Вчителі активно підтримують розвиток веб-сторінки закладу загальної середньо освіти, постійно наповнюють її новою інформацією, завантажують відео та фото, організовують інтегровані уроки та онлайн-навчання. Всі учасники навчального процесу (керівник, вчителі, учні) активно користуються таким програмним забезпеченням: 1.текстові процесори - Microsoft Word; 2.табличні процесори - Microsoft Excel; 3.системи ілюстративної і ділової графіки та видавничі системи - Adobe Photoshop, Adobe Acrobat; 4.програми створення презентацій - Microsoft Power Point; 5.антивіруси; 6.програми для вчителів та учнів; 7.дидактичні матеріали; 8.сервіси GOOGLE. Сучасну школу важко уявити без комп’ютерної техніки та інших засобів інформаційних технологій. Інформатизація істотно вплинула на придбання нових знань, умінь та навичок.

====Інтерв’ю====

Я вирішила зробити гугл-форму, та надіслати її керівнику для її проходження

Форма для керівника

Також прикріплюю його відповіді.

Відповіді

Висновок

Як висновок варто доповнити: високий рівень інформаційно-комунікаційної компетентності (ІК-компетентності) вчителя стає запорукою ефективного використання інформаційно-комунікаційних технологій в закладі, є одним з найважливіших показників успішності його діяльності і одночасно необхідною передумовою для подальшого підвищення рівня його професійної компетентності. Учителю застосування ІКТ дозволяє економити час і максимально ефективно вирішувати повсякденні справи і обов’язки як фахівця: готуватися до уроків, батьківських зборів, виховних годин, різноманітних виступів на педрадах, засіданнях МО, семінарах тощо; оформлювати документацію; в оперативному режимі відслідковувати результати навчальної діяльності учнів; налагоджувати спілкування з батьками своїх учнів; обмінюватися з колегами досвідом роботи, власними методичними надбаннями, обговорювати з ними актуальні питання навчання і виховання школярів, швидко отримувати й систематизувати потрібну інформацію.

Аналіз ЦК-компетентності вчителів

Анкета для вчителів

Анкета для вчителів

Результати анкетування

Результати анкетування

Висновок

Після проведення анкети вдалося з’ясувати, що однією з проблем є недостатній рівень цифрової компетентності вчителів, що проявляється в недосконалому володінню цифровими інструментами, вмінням використовувати онлайн-платформи тощо. Вчителі зазначили, що не володіють у повній мірі навичками відео монтажу, недосконале володіння онлайн-інструментами, мала практика роботи із платформами, потрібен майстер-клас або курс занять з вирішення наведених проблем. Відповіді на запитання про труднощі викладання матеріалу за допомогою цифрових технологій, можна звести до єдиного висновку. Через відсутність можливості перевірки у повному обсязі засвоєння матеріалу, відсутність готової платформи з розробленими уроками, а особливо системою вправ та оціночних робіт як у приватних дистанційних навчальних закладах, а також відсутність співпраці між батьками і вчителями призвели до того, що рівень знань учнів погіршився з певних предметів. В цифровому суспільстві освіта людини протікає в умовах цифрового освітнього середовища, метою якого є розвиток цифрової компетентності особистості. Цифрові технології активно впливають на процес навчання, оскільки змінюють схему передачі знань і методи навчання. Їх використання в освітньому процесі стимулює інтерес до навчальної діяльності, сприяє формуванню логічного та творчого мислення, загалом сприяє розвитку учнів та формуванню інформаційної культури. Технології дозволяють змінити формати навчання і викладання. Інформація стає сполучною ланкою між учнем і викладачем в процесі освіти, включаючи в себе всі відомості або повідомлення, що передаються в тій чи іншій матеріальній формі. Освіта при цьому виступає як організатор (спосіб) передачі інформації і розвитку школярів.

Аналіз ІТ інфраструктури закладу (апаратне, програмне, інформаційне, навчально-наукове забезпечення)

Технічна база

• 85 комп’ютерів
• 25 ноутбуків
• 20 проектора
• 15 мультимедійна дошка
• 4 телевізори
• 5 принтерів

ПО

• Операційна система Windows
• Microsoft Office

Підключення до інтернету

• Від 10Мбіт\с до 30Мбіт\с підключення Вай-фай

Завдання на вибір

Блог  

Семінар

Вимушене дистанційне навчання стало викликом для всіх учасників освітнього процесу: вчителів, учнів та батьків. Організувати якісне навчання з використанням цифрових технологій, надихати й мотивувати учнів, давати раду технічним проблемам виявилось зовсім не просто. Але Україна не виняток — жодна держава, жодна освітня система у світі не була готова до цього. Дистанційна форма навчання передбачає доступ до інтернету, технічне забезпечення (комп’ютер, планшет, смартфон тощо) в усіх учасників освітнього процесу, а також те, що вчителі володіють технологіями дистанційного навчання. Взаємодія всіх учасників освітнього процесу — один з найважливіших факторів успішного функціонування будь-якої шкільної спільноти. В умовах дистанційного навчання, коли вчителі й учні не можуть бути поруч, взаємодія між усіма учасниками освітнього процесу: адміністрацією школи, вчителями, учнями і батьками — набуває особливої важливості. Слід розпочати з планування графіка своєї роботи, визначити базові інструменти та платформу. Як показує досвід, не варто одночасно “кидатись” на всі платформи — краще обрати просте й доступне, а згодом виробити чіткий алгоритм дій. Вчителю/вчительці треба пересвідчитись, що він/вона технічно готовий(а) до праці на обраній платформі, провести пробний урок з колегами, скласти графік онлайн-зустрічей з учнями, створити групу або спільноту з учнями в зручному мессенджері та повідомити про дату і час занять. Для забезпечення дистанційного навчання учнів учитель/ ка може створювати власні веб-ресурси або використову - вати інші веб-ресурси на свій вибір. При цьому обов’язково надати учням рекомендації щодо використання ресурсів, послідовності виконання завдань, особливостей контролю тощо. Основні форми онлайн-комунікації Відеоконференція — це конференція в режимі реального часу онлайн. Вона проводиться у визначений день і час. Відеоконференція — один із сучасних способів зв’язку, що дозволяє проводити заняття у «віддалених класах», коли учні і вчитель/ка перебувають на відстані. Отже, обговорення й ухвалення рішень, дискусії, захист проєктів відбуваються в режимі реального часу. Учитель/ка й учні можуть бачити одне одного, учитель/ка має можливість супроводжувати лекцію наочним матеріалом. Форум — найпоширеніша форма спілкування вчителя/ вчительки й учнів у дистанційному навчанні. Кожний форум присвячений певній проблемі або темі. Блог — це форма спілкування, яка нагадує форум, де право на публікацію належить одній особі чи групі людей. Автор (учитель/ка, один учень/учениця чи їх група) розміщує на сайті свого мережевого щоденника (блогу) допис (твір, есе) і надає можливість іншим учням прочитати й прокоментувати розміщений матеріал. Учні мають опрацьовувати навчальні матеріали для оволодіння відповідними компетентностями та досягнення передбачених освітньою програмою результатів навчання, дотримуючись принципу академічної доброчесності. Зі свого боку, батьки зобов’язані забезпечити належні умови для навчання, сприяти виконанню дитиною завдань та досягненню передбачених результатів. Перед початком роботи бажано зробити онлайн-конференцію з учнями та їхніми батьками, обговорити форми співпраці та інші організаційні питання, скоординувати роботу всіх у зручному форматі. На сайті школи можна розмістити розклад занять (консультацій) учителів і загальний алгоритм дій під час дистанційного навчання. У дистанційному режимі багато видів традиційної мотивації працюють не так ефективно, як в очній школі. Діалог між учителями й учнями є важливим у ході як письмового, так і усного онлайн-спілкування. При цьому необхідно, щоб учень чи учениця отримували якісний зворотний зв’язок, це додатковий стимул та мотивація. Дистанційне навчання базується на принципі гнучкості місця, часу, темпу та траєкторії навчання, і використати ці переваги. Можливість впливати на деякі аспекти свого навчання підвищує внутрішню мотивацію учнів, тож варто дати їм вибір у тому, які завдання виконувати (наприклад, 3 з 5 запропонованих), у якому порядку, за яким розкладом (у межах навчального тижня). Самостійна відповідальність за власну навчальну траєкторію формується поступово, тому варто нарощувати автономність у процесі навчання. Поширені веб-ресурси для дистанційного навчання Платформа Moodle (https://moodle.org/) — безкоштовна відкрита система управління дистанційним навчанням. Дозволяє використовувати широкий набір інструментів для освітньої взаємодії вчителя/вчительки, учнів та адміністрації закладу освіти. Зокрема, надає можливість подавати навчальний матеріал у різних форматах (текст, презентація, відеоматеріал, веб-сторінка; урок як сукупність веб-сторінок з можливим проміжним виконанням тестових завдань); здійснювати тестування та опитування школярів з використанням питань закритого (множинний вибір правильної відповіді та зіставлення) і відкритого типів; учні можуть виконувати завдання з можливістю пересилати відповідні файли. Moodle має у своєму інструментарії: форми здавання завдань; дискусійні форуми; завантаження файлів; журнал оцінювання; обмін повідомленнями; календар подій; новини та анонси; онлайн-тестування; Вікі-ресурси. Zoom (zoom.us/download) — сервіс для проведення відеоконференцій та онлайн-зустрічей. Для цього потрібно створити обліковий запис. Безкоштовна версія програми дозволяє проводити відеоконференцію тривалістю 40 хвилин, однак на період пандемії сервіс зняв це обмеження. Classtime (https://www.classtime.com/uk/) — платформа для створення інтерактивних навчальних додатків, яка дозволяє вести аналітику навчального процесу і реалізовувати стратегії індивідуального підходу. Є бібліотека ресурсів, а також можливість створювати запитання. Принцип роботи такий: учитель/ка розробляє інтерактивний навчальний матеріал з певної теми (можна використовувати матеріали з бібліотеки), учні отримують доступ до навчального матеріалу і розпочинають роботу, вчитель/ка у режимі реального часу відслідковує прогрес кожного учня/учениці. У ході планування навантаження кожного заняття слід мати на увазі, що самостійне опрацювання матеріалу учнями триває довше, аніж виклад цього матеріалу вчителем/ вчителькою. Варто скоротити, наскільки це можливо, обсяг матеріалу. Це означає оптимізувати тематичне планування, вилучити несуттєві фрагменти, комбінувати матеріал кількох тем в одну. Також доцільно переглянути очікувані результати навчання і встановити дещо нижчий їх рівень або цілком їх скоригувати, якщо в умовах дистанційного навчання їх досягнення є надто складним. ІНСТРУМЕНТАРІЄМ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ можуть виступати: Відео. В інтернеті доступні досить багато відеороликів, які розкривають теми шкільної програми, зокрема канал Міністерства освіти України https://www.youtube.com/c/MONUKRAINE, курси платформ Prometheus https://prometheus.org.ua/, EdEra https://www.ed-era.com/ та інші джерела. Також можна зробити запис власного уроку та розташувати його на сайті школи та/або у особистому блозі. Онлайн-дошки. Під час звичайного уроку в класі вчителі часто користуються таким базовим інструментом навчання, як класна дошка. Онлайновий аналог шкільної дошки дозволяє забезпечити практично такий же функціонал, навіть більший. Так, на дошці можна розмістити попередньо підготовлені матеріали (тексти, зображення, відео, аудіо), робити записи шляхом друкування тексту або створення малюнків. Тести. Тести з автоматичною перевіркою дозволяють організувати швидке оцінювання рівня опанування навчального матеріалу учнями. Зазвичай тестові системи надають можливість створювати запитання різних типів (множинний вибір, текстова або числова відповідь, упорядкування, встановлення відповідності тощо). Часто є доступними бібліотеки готових запитань, які можна додати до власних сесій тестування, змінюючи їх у разі потреби. Інтерактивні сервіси миттєвого опитування. Проведення онлайн-уроку не повинне обмежуватись лекційним викладом матеріалу. Під час звичайних уроків педагоги застосовують різні методи інтерактивної роботи, зокрема такі, що передбачають висловлення учнями власної позиції, роботу в малих групах тощо. За допомогою цифрових інструментів можна організувати швидкі опитування, причому як задля з’ясування рівня оволодіння певною темою, так і для “заміру” ставлення учнів до певного питання. Такі опитування відбуваються в режимі реального часу і допомагають урізноманітнити онлайн-уроки. Зазвичай подібні сервіси передбачають, що вчитель/ка попередньо готує перелік запитань, які надає учням під час заняття. Учень/ учениця має обрати або записати відповідь, а вчитель/ка, отримавши узагальнені результати опитування класу, — продемонструвати їх і використати для побудови подальшого ходу заняття. Відповіді учнів можуть відображатись різними способами: рейтингом, хмаркою слів, рухомим рядком, діаграмами, графіками, списком, кластерами тощо. Зазвичай учням подобається те, що їхні відповіді одразу відображаються на спільному екрані, вони можуть побачити власний внесок у загальний підсумок. При дистанційному навчанні значну частину свого часу вчитель/ка витрачає на підготовку до уроку та аналіз власної діяльності. Вчитель/ка не мусить працювати цілодобово і має дбати про себе, щоб не допустити професійного вигорання і перевтоми. Орієнтовний графік роботи вчителя. 9.00-10.00: підготовка та розміщення навчальних матеріалів на платформі 10.00-13.00: проведення уроків (з використанням обраної платформи та інструментів дистанційного навчання). 13.00-14.00: 5-10-хвилинні онлайн-консультації (індивідуальні або в малих групах, перевірка творчих завдань, самостійної роботи тощо). 15.00: рефлексія, підготовка до наступного робочого дня. Презентація

Презентація

Презентація

Звіт

Виступ на педраді щодо можливостей онлайн навчання було проведено на базі Київської середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №42. Серед присутніх були не тільки вчителі загальноосвітньої школи, але й представники інших освітніх установ. Після виступу директором школи були надані коментарі, а кожен із вчителів поділився своїм досвідом використання платформ та засобів для онлайн-навчання. Під час виступу було продемонстровано презентацію, що додається. Звіт

Методичні рекомендації

Створення інформаційного простору загальноосвітнього навчального закладу відповідає за успіх впровадження інформаційних технологій в освіту на всіх її рівнях та дозволяє на рівні школи перевести управлінську, фінансову, навчально-виховну діяльність школи на комп’ютерні програми для стандартизації всієї інформації. Інформаційне середовище школи має такі складові: фізична, психологічна та інтелектуальна. Формуючи структуру єдиного інформаційного простору навчального закладу та базу даних, необхідно виходити з того, що реальна робота з їх використання залежить від матеріально-технічної бази та можливостей самого навчального закладу. Модель інформаційного простору може складатися з декількох рівнів.

Методичні рекомендації до проектування інформаційного середовища закладу

• Створення на сайті спільної аутентифікації користувачів у системі (технологія єдиного входу);
• Організування розумного і раціонального документообігу в межах однієї установи;
• Створення бази даних не тільки вчителям, а й учням;
• Впровадження системи збирання, переробки інформації з різних напрямів навчально-виховного процесу;
• Підтримка сайту, постійне оновлення інформації;
• Здійснення самостійного навчання та вдосконалення особистих навичок з питань користування цифровими технологіями;
• Створення інтегрованих уроків, інтернет-заняття;
• Розширення взаємодії з іншими навчальними закладами, активно співпрацювати;
• Постійне здійснення роботи з батьками;
• Підвищення кваліфікації, відвідування вебінарів, відкритих занять, обмін досвідом з іншими освітніми установами;
• Використання медіатехніки, поповнення власної методичної скарбнички відео матеріалами, створеними власноруч;
• Постійне використання презентацій та розміщення їх на сайті для вільного доступу учням;
• Впровадження інформаційно-комунікаційні технології управління навчальним закладом;
• Для створення електронних лекцій, конспектів, для спільної праці використовують Google Apps Education Edition.

Модернізація ІТ-інфраструктури

• Постійне проведення курсів підвищення кваліфікації з питання підвищення рівня володіння ІКТ (хоча б двічі на рік);
• Проведення семінарів та заходів з обміну інформацією щодо використання інформаційних технологій;
• Модернізація і впровадження сучасних систем зберігання даних;
• Накопичення, апробація та використання програмного забезпечення, технічних засобів, інформаційно-методичних матеріалів, які сприяють впровадженню комп’ютерних технологій;
• Проведення серії курсів та семінарів-практикумів для всіх категорій учасників навчально-виховного процесу з використання комп’ютерної техніки та інформаційних технологій;
• Залучення учасників навчально-виховного процесу до участі у міжрегіональних та міжнародних інтернет-проектах.

Формування ІК-компетентності

Розвиток інформаційно-комунікаційної компетентності учня та педагога є важливою складовою освіти сучасної людини. Сучасній людині, безумовно, необхідно володіти сучасними технологіями використання ІКТ, мати високий рівень інформаційної культури, вміти застосовувати ІКТ для навчання та роботи, у щоденному житті. Інформаційно-комунікаційні технології та засоби стають простішими в користуванні, спрямовані на зберігання значних обсягів відомостей та даних, призначені для того, щоб людина якнайшвидше почала використовувати їх для власних навчальних, професійних потреб та організації дозвілля. Хмарні обчислення, які спрощують доступ громадян до відомостей та даних, дозволяють здійснювати швидкі та ефективні кроки для вдосконалення виробництва, навчання, професійного та особистісного розвитку, зокрема розвитку системи освіти, потребують відповідного володіння необхідним рівнем компетентності у сфері ІКТ.

Вчитель має:

• Розуміти роль ІКТ в освіті;
• Обов`язково брати активну участь у семінарах, тренінгах, конференціях різного рівня щодо застосування ІКТ у навчальній практиці;
• Давати оцінку процесові й досягнутим результатам технологічної діяльності;
• Активно використовувати цифрові технології під час роботи з батьками та дітьми;
• будувати інформаційні моделі й досліджувати їх за допомогою засобів ІКТ.