Відмінності між версіями «Деренка»
Рядок 22: | Рядок 22: | ||
* Кличний: дерене дерени | * Кличний: дерене дерени | ||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:дерен.jpg|x140px]] | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B6%D0%BD%D1%96%D0%B9 Деренка] | [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B6%D0%BD%D1%96%D0%B9 Деренка] | ||
+ | |||
+ | ==Цікаві факти== | ||
+ | Кизил справжній, або звичайний (Cornus mas L.), українська назва — дерен, дерен справжній, дрінкове дерево, є однією з найцінніших плодових рослин у родині кизилових — Cornaceae Dumort. | ||
+ | |||
+ | Кизил — дуже давня культурна рослина. Ще до початку нашої ери в Криму греки вирощували кизил і пили кизиловий сік та кизилове вино. У відомій поемі Івана Котляревського «Енеїда» посли-козаки в царя Латина «пили сикизку, деренівку і кримську вкусную дулівку...». | ||
+ | |||
+ | Із кизилом пов’язано багато цікавих легенд, звичаїв, пісень, у яких так чи інакше відображено його цілющі властивості. Ось одна з пісень-коломийок на цю тему: | ||
+ | |||
+ | |||
+ | * Ой, деренка зелененька, | ||
+ | * Деренко-косиця, | ||
+ | * Ті, хто твої плоди любить, | ||
+ | * Мають файні лиця. | ||
+ | * Із деренки листя нарву, | ||
+ | * в узварі ся скупаю | ||
+ | * Через оту дереночку | ||
+ | * добру силу маю. |
Версія за 13:06, 20 жовтня 2021
Деренка, -ки, ж. = Дере́н (дерево и плодъ). Угор.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ДЕРЕ́Н, у, чол., бот. (Cornus).
1. Кущ або дерево родини кизилових з їстівними кислувато-солодкими ягодами; кизил. Вишні, черешні, груші, сливи угорки, тернослив, терен та дерен — все росло густими купами (Нечуй-Левицький, II, 1956, 38); Кизил, або дерен — стара культура. Невибаглива до ґрунтів, морозостійка, вона дістала досить велике поширення (Вечірній Київ, 5.VI 1961, 4).
2. Ягоди цієї рослини.
ДЕ́РЕН, рну, чол. Поверхневий шар ґрунту, вкритий травою і трав'янистими рослинами, густо пронизаний їх коренями. Вона звеліла.. вистругать дерен і прочистити заступами доріжку (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 27); // Вирізані з цього шару пласти. Зрівняв землю, покрив дерном, Щоб ніхто не бачив, Де полягли Ґонти діти, Голови козачі (Тарас Шевченко, I, 1951, 143); Дерен для кріплення укосу [греблі] рекомендується укладати тільки восени (у вересні—жовтні), бо в жарку пору року він пересихає і гине (Довідник сільського будівельника, 1956, 52).
- ВІДМІНОК ОДНИНА МНОЖИНА
- Називний: дерен дерени
- Родовий: дерену деренів
- Давальний: деренові, дерену деренам
- Знахідний: дерен дерени
- Орудний: дереном деренами
- Місцевий: на/у дерені на/у деренах
- Кличний: дерене дерени