Відмінності між версіями «Деренка»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Замінено вміст на «'''Деренка, -ки, '''''ж. ''= '''Дере́н '''(дерево и плодъ). Угор. Категорія:Де»)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Деренка, -ки, '''''ж. ''= '''Дере́н '''(дерево и плодъ). Угор.  
 
'''Деренка, -ки, '''''ж. ''= '''Дере́н '''(дерево и плодъ). Угор.  
 
[[Категорія:Де]]
 
[[Категорія:Де]]
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
===[http://sum.in.ua/s/deren Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
 +
ДЕРЕ́Н, у, чол., бот. (Cornus).
 +
 +
1. Кущ або дерево родини кизилових з їстівними кислувато-солодкими ягодами; кизил. Вишні, черешні, груші, сливи угорки, тернослив, терен та дерен — все росло густими купами (Нечуй-Левицький, II, 1956, 38); Кизил, або дерен — стара культура. Невибаглива до ґрунтів, морозостійка, вона дістала досить велике поширення (Вечірній Київ, 5.VI 1961, 4).
 +
 +
2. Ягоди цієї рослини.
 +
 +
ДЕ́РЕН, рну, чол. Поверхневий шар ґрунту, вкритий травою і трав'янистими рослинами, густо пронизаний їх коренями. Вона звеліла.. вистругать дерен і прочистити заступами доріжку (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 27);
 +
//  Вирізані з цього шару пласти. Зрівняв землю, покрив дерном, Щоб ніхто не бачив, Де полягли Ґонти діти, Голови козачі (Тарас Шевченко, I, 1951, 143); Дерен для кріплення укосу [греблі] рекомендується укладати тільки восени (у вересні—жовтні), бо в жарку пору року він пересихає і гине (Довідник сільського будівельника, 1956, 52).
 +
 +
* '''ВІДМІНОК ОДНИНА МНОЖИНА
 +
* Називний: дерен дерени
 +
* Родовий: дерену деренів
 +
* Давальний: деренові, дерену деренам
 +
* Знахідний: дерен дерени
 +
* Орудний: дереном деренами
 +
* Місцевий: на/у дерені на/у деренах
 +
* Кличний: дерене дерени
 +
 +
==Див. також==
 +
[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B6%D0%BD%D1%96%D0%B9 Деренка]

Версія за 14:00, 20 жовтня 2021

Деренка, -ки, ж. = Дере́н (дерево и плодъ). Угор.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ДЕРЕ́Н, у, чол., бот. (Cornus).

1. Кущ або дерево родини кизилових з їстівними кислувато-солодкими ягодами; кизил. Вишні, черешні, груші, сливи угорки, тернослив, терен та дерен — все росло густими купами (Нечуй-Левицький, II, 1956, 38); Кизил, або дерен — стара культура. Невибаглива до ґрунтів, морозостійка, вона дістала досить велике поширення (Вечірній Київ, 5.VI 1961, 4).

2. Ягоди цієї рослини.

ДЕ́РЕН, рну, чол. Поверхневий шар ґрунту, вкритий травою і трав'янистими рослинами, густо пронизаний їх коренями. Вона звеліла.. вистругать дерен і прочистити заступами доріжку (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 27); // Вирізані з цього шару пласти. Зрівняв землю, покрив дерном, Щоб ніхто не бачив, Де полягли Ґонти діти, Голови козачі (Тарас Шевченко, I, 1951, 143); Дерен для кріплення укосу [греблі] рекомендується укладати тільки восени (у вересні—жовтні), бо в жарку пору року він пересихає і гине (Довідник сільського будівельника, 1956, 52).

  • ВІДМІНОК ОДНИНА МНОЖИНА
  • Називний: дерен дерени
  • Родовий: дерену деренів
  • Давальний: деренові, дерену деренам
  • Знахідний: дерен дерени
  • Орудний: дереном деренами
  • Місцевий: на/у дерені на/у деренах
  • Кличний: дерене дерени

Див. також

Деренка