Відмінності між версіями «Озимий»
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
| + | |||
| + | [http://hrinchenko.com/ '''Словарь української мови Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО''' ] <br /> | ||
| + | '''Озимий, -а, -е'''. Озимый. Та повів же їх на долину, на пшениченьку, на озиму. Мет. 324. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | [http://sum.in.ua '''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)''' ] <br /> | ||
| + | '''ОЗИ́МИЙ, а, е'''. <br /> | ||
| + | 1. Який сіють восени і збирають наступного року; який потребує для нормального перебігу початкових стадій розвитку осіннього проростання і зимівлі під снігом. Сіє [колгосп] жито, озиму й яру пшеницю, ячмінь, овес, просо (Остап Вишня, I, 1956, 364); Озимі цукрові буряки відрізняються від звичайних тим, що їх рослини зимують у полі (Хлібороб України, 11, 1964, 22); Озимий ячмінь; Озиме жито; Озимі культури; | ||
| + | // Який проріс восени і зимуватиме або зимував під снігом (про сходи, посіви). Він, пригинаючись, так пускає коні в світання, що обабіч них починають, мов од вітру, перехитуватися озимі хліба (Михайло Стельмах, I, 1962, 500); З вікна машини було видно, як біжать назад поля — то чорні, мов вороняче крило, то вкриті ніжною зеленню озимих сходів (Семен Журахович, Звич. турботи, 1960, 64); | ||
| + | // Зайнятий злаковими культурами осіннього, підзимнього посіву. Озимий лан співає рунами (Терень Масенко, Побратими, 1950, 22); У жнива весь урожай з озимого клину зібрали за дев'ять робочих днів (Іван І. Волошин, Сади.., 1950, 59); Озимі врунились поля, яріла ярина (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 330). | ||
| + | ▲ Озима совка див. совка. | ||
| + | |||
| + | 2. у знач. ім. озимі, мих, мн. (одн. озиме, мого, сер., розм.). Однорічні злакові культури (пшениця, жито, ячмінь, овес), які сіють восени для забезпечення після проростання нормального перебігу початкових стадій розвитку в умовах знижених температур під час зимівлі під снігом. Густі озимі вибігли з насіння, їм хочеться до сонця, не до снів (Платон Воронько, Тепло.., 1959, 78); Озиме увосени через засуху не сходило (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 124); Як блідную покаже осінь твар І спіла овощ пожовтіє, Він трусить яблука і сушить на узвар, Та на зиму озиме сіє (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 58); | ||
| + | // Сходи або посіви цих культур; озимина. Осені радісна тиша Поле і ліс обійма: Поле озимі колише, Ліс в падолисті дріма (Микола Гірник, Стартують.., 1963, 107); Озиме пишко зеленіло, І лист у лузі гомонів (Іван Манжура, Тв., 1955, 95); | ||
| + | // у знач. ім. озима, мої, жін. Озима пшениця. — Пам'ятаєте: перед війною на третьому полі — жодного дощу там не впало — сто двадцять пудів озимої взяли (Семен Журахович, Дорога.., 1948, 117). | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 16:58, 19 жовтня 2021
Озимий, -а, -е. Озимый. Та повів же їх на долину, на пшениченьку, на озиму. Мет. 324.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словарь української мови Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Озимий, -а, -е. Озимый. Та повів же їх на долину, на пшениченьку, на озиму. Мет. 324.
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ОЗИ́МИЙ, а, е.
1. Який сіють восени і збирають наступного року; який потребує для нормального перебігу початкових стадій розвитку осіннього проростання і зимівлі під снігом. Сіє [колгосп] жито, озиму й яру пшеницю, ячмінь, овес, просо (Остап Вишня, I, 1956, 364); Озимі цукрові буряки відрізняються від звичайних тим, що їх рослини зимують у полі (Хлібороб України, 11, 1964, 22); Озимий ячмінь; Озиме жито; Озимі культури;
// Який проріс восени і зимуватиме або зимував під снігом (про сходи, посіви). Він, пригинаючись, так пускає коні в світання, що обабіч них починають, мов од вітру, перехитуватися озимі хліба (Михайло Стельмах, I, 1962, 500); З вікна машини було видно, як біжать назад поля — то чорні, мов вороняче крило, то вкриті ніжною зеленню озимих сходів (Семен Журахович, Звич. турботи, 1960, 64);
// Зайнятий злаковими культурами осіннього, підзимнього посіву. Озимий лан співає рунами (Терень Масенко, Побратими, 1950, 22); У жнива весь урожай з озимого клину зібрали за дев'ять робочих днів (Іван І. Волошин, Сади.., 1950, 59); Озимі врунились поля, яріла ярина (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 330).
▲ Озима совка див. совка.
2. у знач. ім. озимі, мих, мн. (одн. озиме, мого, сер., розм.). Однорічні злакові культури (пшениця, жито, ячмінь, овес), які сіють восени для забезпечення після проростання нормального перебігу початкових стадій розвитку в умовах знижених температур під час зимівлі під снігом. Густі озимі вибігли з насіння, їм хочеться до сонця, не до снів (Платон Воронько, Тепло.., 1959, 78); Озиме увосени через засуху не сходило (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 124); Як блідную покаже осінь твар І спіла овощ пожовтіє, Він трусить яблука і сушить на узвар, Та на зиму озиме сіє (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 58); // Сходи або посіви цих культур; озимина. Осені радісна тиша Поле і ліс обійма: Поле озимі колише, Ліс в падолисті дріма (Микола Гірник, Стартують.., 1963, 107); Озиме пишко зеленіло, І лист у лузі гомонів (Іван Манжура, Тв., 1955, 95); // у знач. ім. озима, мої, жін. Озима пшениця. — Пам'ятаєте: перед війною на третьому полі — жодного дощу там не впало — сто двадцять пудів озимої взяли (Семен Журахович, Дорога.., 1948, 117).
Ілюстрації
|
|
|
|
