Відмінності між версіями «Плачинда»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 9: | Рядок 9: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Plachinda s tikvoi-223882.jpg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:|x140px]] | ||
Версія за 15:42, 17 жовтня 2021
Плачи́нда, -ди, ж. Родъ слоеной лепешки. Славяносерб. у.
Сучасні словники
ПЛАЧИ́НДА, и, жін. Виріб із тіста (переважно прісного), що має плескату форму, з начинкою із сиру, гарбуза і т. ін. або без неї; вид пирога. Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 572.
Ілюстрації
|
[[Зображення:|x140px]] | [[Зображення:|x140px]] |
Медіа
Джерела
Література
Він.. майже нічого не їв, тільки пережував плачинду.. та ковтнув склянку зельтерської з сиропом (Юрій Смолич, V, 1959, 39).
