Відмінності між версіями «Слезити»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 11: | Рядок 11: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вода.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вода.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:40621 1 1097.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:40621 1 1097.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Сл.jpg|x140px]] | ||
|} | |} | ||
Версія за 15:03, 17 жовтня 2021
Слези́ти, -зю́, -зи́ш, гл. 1) Плакать. Гол. II. 564. 1) Сочиться. Яром вода слезить. Св. Л. 24.
Сучасні словники
СЛЕЗИ́ТИ, и́ть, недок., розм. Повільно текти, витікати краплями або тоненькою цівкою (про рідину). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 350.
Ілюстрації
|
|
|
Джерела
http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%81%D0%BB%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D1%82%D0%B8
Література
Яром вода слезить (Свидн., Люборацькі, 1955, 18); // безос. Середина землянки. Стіни сирі, смуга по стінах — видко, що по них слезить (К.-Карий, II, 1960, 153); Підвівся я на лікоть, глянув… нога, як колодка… а з великого пальця так і слезить (Тесл., З книги життя, 4949, 45).
