Відмінності між версіями «Пхикання»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Пхикання, -ня, '''''с. ''Хныканье, всхлипываніе. Котл. Ен. IV. 61. Категорія:Пх) |
|||
| (не показані 2 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Пхикання, -ня, '''''с. ''Хныканье, всхлипываніе. Котл. Ен. IV. 61. | '''Пхикання, -ня, '''''с. ''Хныканье, всхлипываніе. Котл. Ен. IV. 61. | ||
[[Категорія:Пх]] | [[Категорія:Пх]] | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | Дія за значенням пхикати і звуки, утворювані цією дією. Коли жінки де замішались.. Та пхикання ще додадуть; Прощайсь навік тоді з порядком (Іван Котляревський, I, 1952, 191); — Як тілько не перестане, то.. його самого покину дома, — каже дід, котрому вже видко обридло пхикання та реви Івасеві (Панас Мирний, I, 1954, 289). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 21:22, 16 жовтня 2021
Пхикання, -ня, с. Хныканье, всхлипываніе. Котл. Ен. IV. 61.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках Дія за значенням пхикати і звуки, утворювані цією дією. Коли жінки де замішались.. Та пхикання ще додадуть; Прощайсь навік тоді з порядком (Іван Котляревський, I, 1952, 191); — Як тілько не перестане, то.. його самого покину дома, — каже дід, котрому вже видко обридло пхикання та реви Івасеві (Панас Мирний, I, 1954, 289).
Ілюстрації
|
|
|
|
