Відмінності між версіями «Безнадійність»
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | БЕЗНАДІ́ЙНІСТЬ, ності, жін. Стан за значенням безнадійний 1. Аж ось минув тиждень-другий безнадійності та горя, утрати відходять назад, криються забуттям (Панас Мирний, I, 1954, 231); Ця безнадійність боліла Семена гірше, ніж найтрудніші рани в світі (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 127); Цей і попередній період — період сумнівів, резигнації, що одбиваються у віршах нотками безнадійності (Василь Еллан, II, 1958, 104); В душі її зостались лише біль, страждання, безнадійність і муки (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 249). | |
| + | |||
| + | БЕЗНАДІЯ (відсутність сподівань на краще), БЕЗНАДІЙНІСТЬ, БЕЗВИХІДНІСТЬ, БЕЗПОРАДНІСТЬ, БЕЗПРОСВІТОК підсил. рідко; БЕЗПЕРСПЕКТИВНІСТЬ, БЕЗВИГЛЯДНІСТЬ зах. (відсутність надій на якесь поліпшення в майбутньому); ВІДЧАЙ, РОЗПАЧ, РОЗПУКА (стан сильного душевного болю, викликаного усвідомленням безнадійності, безвихідності становища); ПРИРЕЧЕНІСТЬ (усвідомлення неминучості якоїсь катастрофи, чогось небажаного). На обличчі його лежав вираз безнадії і розпачу (В. Собко); Безнадійність обнімала її - чорна без просвітку... (Б. Грінченко); (Юда (з одвагою безвихідності зміняє свою дотеперішню понуро-потайну гутірку на рішучу, до нахабності одверту):) А якби й так?! (Леся Українка); Ні життя, ні смерті в них (очах). Тільки нагонили сум і безпорадність (І. Ле); Карпо на деякий час заспокоївся, але безпросвіток і нудьга не розлучались з ним і точили душу, як шашіль трухляві меблі (А. Іщук); А другого дня уже й виїздив із Соснівки назад додому. Щоправда, не без жалю в останню хвилину. Але без того почуття безперспективності, що напевне було б у нього, коли б не друг Корнюша (А. Головко); Марту, що виповіла без опору.. свій проступок (убивство чоловіка), умотивовуючи його розпукою задля п'янства чоловіка та безвиглядністю на будуче життя,.. - засуджено на три роки тяжкої в'язниці (Н. Кобринська); І враз короткий крик за спиною, болячий зойк. У тому зойку - і жах і відчай... (О. Донченко); Млу глуху Розпуки, смутку та зневіри Я здибав тільки на шляху (П. Грабовський); Говорив він усе це з якимось жалем і приреченістю в голосі (Ю. Збанацький). - Пор. безвихідь. | ||
| + | |||
| + | без-на-ді́й-ність | ||
| + | Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 8*a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються. | ||
| + | Префікс: без-; корінь: -надій-; суфікси: -н-ість. | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 13:09, 16 жовтня 2021
Безнадійність, -ности, ж. Безнадежность.
Зміст
Сучасні словники
БЕЗНАДІ́ЙНІСТЬ, ності, жін. Стан за значенням безнадійний 1. Аж ось минув тиждень-другий безнадійності та горя, утрати відходять назад, криються забуттям (Панас Мирний, I, 1954, 231); Ця безнадійність боліла Семена гірше, ніж найтрудніші рани в світі (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 127); Цей і попередній період — період сумнівів, резигнації, що одбиваються у віршах нотками безнадійності (Василь Еллан, II, 1958, 104); В душі її зостались лише біль, страждання, безнадійність і муки (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 249).
БЕЗНАДІЯ (відсутність сподівань на краще), БЕЗНАДІЙНІСТЬ, БЕЗВИХІДНІСТЬ, БЕЗПОРАДНІСТЬ, БЕЗПРОСВІТОК підсил. рідко; БЕЗПЕРСПЕКТИВНІСТЬ, БЕЗВИГЛЯДНІСТЬ зах. (відсутність надій на якесь поліпшення в майбутньому); ВІДЧАЙ, РОЗПАЧ, РОЗПУКА (стан сильного душевного болю, викликаного усвідомленням безнадійності, безвихідності становища); ПРИРЕЧЕНІСТЬ (усвідомлення неминучості якоїсь катастрофи, чогось небажаного). На обличчі його лежав вираз безнадії і розпачу (В. Собко); Безнадійність обнімала її - чорна без просвітку... (Б. Грінченко); (Юда (з одвагою безвихідності зміняє свою дотеперішню понуро-потайну гутірку на рішучу, до нахабності одверту):) А якби й так?! (Леся Українка); Ні життя, ні смерті в них (очах). Тільки нагонили сум і безпорадність (І. Ле); Карпо на деякий час заспокоївся, але безпросвіток і нудьга не розлучались з ним і точили душу, як шашіль трухляві меблі (А. Іщук); А другого дня уже й виїздив із Соснівки назад додому. Щоправда, не без жалю в останню хвилину. Але без того почуття безперспективності, що напевне було б у нього, коли б не друг Корнюша (А. Головко); Марту, що виповіла без опору.. свій проступок (убивство чоловіка), умотивовуючи його розпукою задля п'янства чоловіка та безвиглядністю на будуче життя,.. - засуджено на три роки тяжкої в'язниці (Н. Кобринська); І враз короткий крик за спиною, болячий зойк. У тому зойку - і жах і відчай... (О. Донченко); Млу глуху Розпуки, смутку та зневіри Я здибав тільки на шляху (П. Грабовський); Говорив він усе це з якимось жалем і приреченістю в голосі (Ю. Збанацький). - Пор. безвихідь.
без-на-ді́й-ність Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 8*a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються. Префікс: без-; корінь: -надій-; суфікси: -н-ість.
Ілюстрації
|
|
|
|
